Ліна Костенко, Іван Дзюба та українське уявлення про Український світ

НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПРИЙШЛО ТИСЯЧI ЛЮДЕЙ — ЯК У СОЛІДНОМУ КОНЦЕРТНОМУ ЗАЛІ

Французький мислитель, блискучий майстер афоризмів Франсуа де Ларошфуко написав 340 років тому: «Неможливо ані штучно відтворити, «зіграти» кохання там, де його немає, ані приховати його, якщо воно справді є». Попри те, що ми живемо в часи «зіграних», вдаваних (і, отже, штучних!) цінностей — і невипадково у певному колі журналістів та експертів модним став вислів «правила гри», коли йдеться про закони суспільства та життєві духовні норми, аж ніяк не про якусь шулерську «гру», — попри те, що в Україні зразка 2012 року чимало «авторитетів» нагадує оту жабку з байки Лафонтена й Крилова, котра страх як хотіла перетворитися на вола та відомо чим скінчила, все ж таки неможливо зімітувати масштаб особистості там, де насправді — убозтво та порожнеча.