21:16 Річниця пам"яті авторитетної і шанованої людини- Козича Богдана Андрійовича | |
123456 Минув рік ,як відійшов у вічність Богдан Андрійович Козич- авторитетна і шанована людина . Народився 4 листопада 1934 року в селі Гірне на Стрийщині. Все своє свідоме життя віддав праці у торговельній ниві. Пройшов шлях від рядового продавця, завмага у Сколівському районі , голови райспоживспілки на Турківщині, до директора міжрайонної бази облспоживспілки в Самборі. Плідним був трудовий шлях у Турківському районі, де залишив по собі цілу мережу новозбудованих крамниць, хлібозавод , підприємства громадського харчування тощо. З його іменем пов’язані досягнення в бойківському краї турківської футбольної команди,яка спромоглась серед спортивної еліти області вибороти головний приз- кубок. Очолюючи один з найбільших торговельних колективів Львівщини- самбірську міжрайбазу, яка забезпечувала централізоване постачання товарами кількох районів, налагодив прямі торговельні контакти з багатьма республіками тодішнього союзу. Мав будівельний хист, тому взяв на свої плечі зведення комплексу- одного з найбільших у Західному регіоні. Якщо б новітні так звані демократи по господарськи розпорядились цими складськими приміщеннями, то нині бойки не їздили б за товаром у Хмельницьк чи Чернівці, а все було б навпаки. Замість того ,аби допомогти перебудувати цю чутливу для людей галузь в нових умовах, заздрісники, псевдопатріоти розгорнули компанію цькувань досвідченого керівника. Він не терпів образ, принижень, особливо,коли стосувалось національної гідності. Запам’яталась його відповідь на такі докори: -Я більше знав про неньку Україну, коли сидів на колінах у батька,- давав відкоша цим мітинговим прихвосням, пристосуванцям уже в перші роки демократичної відлиги. Маючи можливості для розкішнього життя володів винятковими рисами скромності і людяності, чого, на жаль, не скажеш про деяких нинішніх керманичів. Понад 50 років прожив Б.А .Козич у злагоді і любові із своєю дружиною Любою. Разом виховали і вивели у люди двох діточок- Лілю і Андрія. Покійний був турботливим і лагідним дідусем для онуків, яких надмірно любив . Такі люди не вмирають, а повторюються в справах дітей, онуків, в усіх з ким розділяв радість життя і творення. Вічного спокою йому на небесах і Царства небесного. Амінь. Антон Рогач , Микола Тарановський. Самбір-Турка
Пам,яті дорогої і
рідної людини- Минув рік , як у вічність відійшов наш муж, батько, дідусь, брат, вуйко. Невимовний біль глибоко ранив наші серця. Його світлий образ завжди у нашій пам,яті. Висловлюємо сердечну подяку священнику Любомиру Григелю за ритуальні відправи. Вдячні шляхетним колегам по роботі колективу колишньої міжрайторгбази, приятелям зі Львова, Самбора, сусідам за співчуття, що розділяли у розділяють наш біль. Нехай Господь винагородить Вас. Залишені у смутку дружина,діти, онуки, вся родина. | |
|
Всього коментарів: 0 | |