Зараз лікарі рішають, де протезувати руку, яку він втратив через патріотичне тату «Слава Україні». Василь докурює сигарету і починає розповідь…короткими фразами. Історія настільки страшна, що мене почало злегка трусити – чи то від холоду, бо вже вечір, чи то від почутого.

Боротьба Василя Пелиша почалася ще на Майдані, куди він прибув у середині грудня минулого року. Спершу трохи був у «Правому секторі», каже, тоді походив по палатках, по різних сотнях, очевидно, шукав себе. Потім приїхав до Львова (рідне місто Василя – Старий Самбір) – був у забарикадованій Львівській ОДА і на вулиці Рубчака, де тоді блокували частину. Після подій 18 лютого, а саме після «ночі гніву» (коли у Львові горіла міліція), Василь вступив у 31-шу сотню на Майдані. А тоді уже відомі всім події, захоплення Межигір’я...