З посиланням на пост у Фейсбуці Василя Спаньчака опубліковано у VK на сторінці «Самбір – спільнота твого міста» ( https://vk.com/sam_bir?w=wall-40616231_74774 ) таке повідомлення (орфографія та стилістика оригіналу збережена ) :

Передвиборчі інтриги

НАЦІОНАЛІСТ СПАНЬЧАК ПОСЛАВ НА... СІРОГО КАРДИНАЛА... І ПООБІЦЯВ ПОКАРАТИ

Передвиборча гонка набирає щоразу більший темп. Градус і точка кипіння в місті наростають. Передвиборчі штаби надувають щоки все більше.

Наприклад на Фейсбуці кандидат від куну перестав дружити з "сірим кардиналом" від..., який хоче сісти теж в ратуші, тому консультує і фінансує свою кишинькову партію як тільки може.

Спаньчак Василь з КУНУ як видно роскусив ... і ще обіцяє йому якесь покарання. Весело стає. А що буде далі з такою політичною бородьбою в місті...

Моя відповідь Василю Спаньчаку на його заяву щодо мене опубліковану на сторінці : «Самбір – спільнота твого міста»
Адреса сторінки: https://vk.com/sam_bir?w=wall-40616231_74774

Перш ніж судити (люструвати) мене – нехай Василь Спаньчак - розкаже людям за яку ціну він купив, коли був депутатом міської ради (2002-2006 рр.) кінотеатр "Кобзар" в м. Самборі - і скільки заробив коли перепродав кінотеатр іншому власнику - (людям відомо, що за різницю між купівельною ціною і ціною продажі він одразу купив собі нового джипа і ще де що прикупив...).

А кінотеатр надавався в приватизацію для того, щоб в ньому організувати виховання молоді міста Самбора в націоналістичному дусі – українські вечорниці, дискотеки, КВН, українські фільми, вистави та інші патріотичні заходи. Це мав бути духовний центр молоді в Самборі, але на сьогодні маємо в кінотеатрі бар та продажу вживаних товарів «секонд-хенд». Це, що молодь не має такого духовного патріотичного центру – буде на совісті Спаньчака назавжди!!!!

Те що Спаньчак пише моє прізвище з малої букви і додає слово "доля" свідчить про його етику та культуру поведінки в суспільстві.

Також нехай Василь Спаньчак скаже чи давав він мені, Самбірському міському голові, в 2004 році, під час приватизації кінотеатру "Кобзар" - "долю" (хабар) з прибутків, які він отримав від перепродажу цього кінотеатру.

- Також нехай розкаже за які кошти придбав квартиру в Львові.

- Також нехай розкаже чому він вже другий раз на виборах (2010, 2015 рр.) виставляє від КУНу, на ганьбу націоналістам, безпартійного кандидата на посаду Самбірського міського голови. Якщо в середовищі членів КУНу немає свого кандидата на цю посаду, то це означає, повне банкрутство і самбірського осередку КУНу і особисто Спаньчака, як куратора самбірського КУНу.

Спаньчак, як той хто взяв на себе, "де-факто", функції курування КУНом в Самборі (районною і міською організаціями) – має нести персональну відповідальність за те, що КУН на минулих виборах не набрав навіть 3% голосів. За доведення авторитету КУНу в Самборі до такого рівня, він повинен був бути піти з КУНу і не заважати справжнім націоналістам розбудову самбірської організації КУН. Але все ще попереду.

В газеті "За вільну Україну плюс" 27 вересня 2007 року, я в своїй статті "Націоналізм - це зброя" справедливо покритикував керівника КУНу Олексія Івченка, вказавши, що він є імітатором а не вождем націоналістів, так як він особисто зняв КУН з виборів до Верховної Ради України, що відбулися 26 березня 2006 року за пропорційною системою - що означало б у військовий час, складання зброї націоналістами.

Головнокомандувач УПА - Роман Шухевич - за такі дії в буремні воєнні роки, тому хто видав би наказ скласти зброю, виніс би інший наказ ..... - надіюся, що всі розуміють який.

Також в цій же статті я справедливо покритикував голову Львівської обласної організації КУН - Миколу Пшевлоцького, за те що він на засіданні центрального проводу КУНу в 2006 році, проголосував за розпуск КУНу і за входження членів КУНу до партії "Наша Україна" - (я пояснив в цій статті, що той хто хоче перейти в іншу партію може переходити, але голосувати за розпуск КУНу ніхто не давав йому права).

За цю критику Пшевлоцький , "нагнувши" членів обласного проводу, - з порушенням статуту КУНу, (мене, як члена обласного проводу, не було повідомлено про те, що на засіданні обласного проводу буде розглядатися питання про звільнення мене з членів КУНу, чим позбавив мене права надати членам обласного проводу пояснення по цій статті) - виключив мене з членів КУНу, з мотивуванням - за те, що мною було розголошено конфіденційну інформацію.

Виявляється, що правда про негідні вчинки керівників КУНу, є конфіденційною інформацією. Таке виключення Василь Спаньчак називає люстрацією - сміх та й годі.

Після рішення обласного проводу, Спаньчак, якому я дав рекомендацію для вступу в КУН, швидко виніс питання про виключення мене з КУНу на засідання проводу Самбірської міської організації, також, як і Пшевлоцький, навіть не повідомивши мене про розгляд цього питання на засіданні міської організації КУНу, чим порушив Статут КУНу та позбавив мене права виступити на свій захист.

Навіть в судах дають право виступити підсудному з останнім словом.

Тож про яку чесність і справедливість Спаньчака можна говорити.

Я подав скаргу до "Етичної комісії" КУНу (це внутрішньопартійний суд КУНу), про те щоб незаконне рішення обласного проводу КУНу було скасовано і моє членство в КУНі поновлено, але до сьогоднішнього дня я не отримав відповіді від "Етичної комісії". Такі дії голови "Етичної комісії" є порушенням Статуту КУНу і Закону України " Про політичні партії". Але я впевнений, що дочекаюся рішення "Етичної комісії" про скасування незаконного рішення обласного проводу КУНу.

Питання про виключення мене з КУНу - не ставили в обласному проводі навіть тоді, коли проти мене в 2005 році, було сфальсифіковано кримінальну справу по політичному замовленню нардепа Кендзьора і кинуто в львівське СІЗО.

Всі мудрі самбірчани та мої однопартійці розуміли - що надати майно в приватизацію, яке - не було власністю Самбірської міської ради - я, як міський голова, не міг. Окрім того - комунальним майном розпоряджається сесія міської ради, а не одноособово міський голова.

Суди першої та апеляційної інстанцій винесли виправдувальний вирок, але Кендзьор, використовуючи свій статус народного депутата, втрутився в діяльність суддів Верховного Суду України (про що він сам заявив на сторінках ЗІКу 18 грудня 2007 року) - і Верховним Судом в 2007 році було скасовано виправдувальний вирок та направлено на новий розгляд в Залізничний районний суд м. Львова, в якому справа перебуває на розгляді і по нині, тому що судді які розглядали справу розуміють, що крім виправдувального вироку - іншого вироку не може бути, але в правоохоронних органах (міліція, прокуратура, СБУ) є ще кадри з старого КГБ, друзі Кендзьора, які тиснуть на суддів і тому йде тяганина вже 10-ий рік. Мною написано ряд скарг на дії суддів Залізничного районного суду м. Львова у Вищу кваліфікаційну комісію суддів та у Вищу раду юстиції – але ситуація поки, що така як є – йде тяганина. Про все це можна ознайомитися на моєму сайті в розділі "Судові справи": http://tershowchyn.org.ua/?page_id=15

Коли у Верховному Суді, під час того коли судді (було троє суддів) вийшли в нарадчу кімнату, я запитав в прокурора Морозової - чи вона як юрист розуміє, що я, як міський голова, не міг надати майно в приватизацію, яке - не було власністю Самбірської міської ради – на, що вона відповіла на російській мові: " А нам, что теперь, - наших садить???". Я відповів їй, що коли не знаєте що робити, то дійте по Закону - є два кодекси, які регулюють ці питання КК і КПК.

Морозова відповіла: " А мы сейчас посмотрим чья возьмет".

Коли прийшли судді з нарадчої кімнати і зачитали резолютивну частину ухвали, якою виправдувальний вирок скасовано а справу направлено на новий розгляд, я попросив пояснити мотиви такого рішення. Головуючий суддя сказав, що в рішенні суду першої інстанції нечітко вказано, чому суддя взяв до уваги свідчення одних свідків, а свідчення інших відкинув. На що я відповів, що це формальні підстави, які у відповідності до ст. 398 КПК та пункту 29 Постанови пленуму ВСУ від 29 червня 1990 р. № 5 ( v0005700-90 ) не дають права скасовувати виправдувальні вироки. На це моє зауваження головуючий суддя відповів: "Ви мене правильно зрозуміли?". (Тобто цей суддя дав зрозуміти, що вони виконали те, що було їм вказано зверху, а саме те, що моє питання було вирішено на найвищому державному рівні – а таке питання могли вирішити лише дві особи – президент держави і голова ВСУ. Мені відомо що Кендзьор був у президента, перед вищевказаним засіданням Верховного суду - і результат цієї зустрічі такий, який є).

Я відповів суддям: "Я вас правильно розумію, але ще не вечір!!!"

Я прощаю всім своїм ворогам за заподіяне мені і моїй родині зло.

- А ви пане Василю не судіть і не судимі будете !!!!

Тарас Тершовчин