Бурмістр м.Костшина над Одрою РП Анджей Кунт , містечка , що розташоване на кордоні з ФРН, в 70-ти км. від Берліна ,надіслав автору цих рядків листа в якому зокрема значиться: « Вважаємо за честь запросити пана, яко представника міста –партнера Самбора до міста Костшина над Одрою. Сподіваємось, що завдяки цьому візиту будуть надруковані статті про розвиток нашого міста в українській пресі».

Нагадаю, що ще на зорі незалежності вдалось надрукувати десятки кореспонденцій в місцевих ЗМІ про шлях сусідньої держави до європейської спільноти під загальною рубрикою «Польща: здалеку і зблизька». Серед іншого , як взірець , наводились практичні кроки в цьому напрямку з боку костшинського керівництва. Цікаво,що в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків України ( так воно тоді називалось-А.Р.) , ознайомившись із надісланими матеріалами , опублікованих в самбірській газеті «Господарник» ось що відповіли його тодішньому редактору І.Тиличку 10.05.95р. цитуємо за оригіналом: « В МЗЕЗ України уважно розглянули надіслані Вами матеріали-листи та статті щодо проблем , які існують та Вами простежені у галузі торгово- економічних зв’язків між Україною та Республікою Польща. Вважаємо , що завдяки спостережливості п.Рогача А.В. та аналітичному опрацюванню зазначених у статтях проблем , а також висловлених конкретних пропозицій щодо можливого іх усунення, значна частина іх може бути включена в робочі плани діяльності державних органів виконавчої влади , як у центрі, так і на місцях. З проблем , які входять до компетенції МЗЕЗ України , відповідним структурним підрозділам міністерства будуть надані доручення щодо опрацювання та впровадження Ваших пропозицій».

..

А ось як зреагували на ці публікації 24 січня 1996року в оглядовій статті «Назви мінялись, особи і стиль- незмінні» в газеті «Самбірські вісті»: «…невдовзі черговий пасквіль за підписом А. Рогача. .. І цей автор на всі заставки вихваляє економіку Польщі, як колись радянський спосіб життя… Ну чистісенько вам у дусі головного комуніста України П. Симоненка…» Далі , як кажуть, пішло-поїхало з відповідними ярликами.

Можна було б не згадувати про це, якби це висловлювання належало якомусь приватному газетному «чирикалу» і не друкувалось в офіційному органі самбірської міської ради та ще й за підписом оплачуваного з місцевого бюджету прес-секретаря . Вдвічі прикро і гірко було про це читати після того , як методом народної дипломатії міському голові п.Михайлу Коту привіз запрошення від тодішнього бурмістра Костшина Маріана Фіршта про бажання встановити ділові контакти. До слова скажу, що окрім Тараса Тершовчина , який  трохи більше як три роки  обіймав посаду мера Самбора, п. Кіт жодного разу не відвідав це містечко, натомість гості побували не тільки в Самборі, а і відвідували Трускавець, Морошин, зрозуміло, цікавились польською діаспорою на наших теренах.

З того часу минуло майже двадцять років, а наслідки як у цьому анекдоті: «вверху пошуміли, а в низах глухо». Більше того ці газетні звіздарі , що згадував вище , і далі при ділі, захоплюючись писаниною на зразок «розквіт життя самбірчан у маленькому Парижі».

Чого гріха таїти, окремі «щирі» українці в державних структурах, особливо, в нашому П’ємонті [Самборі] кепкували: мовляв, у кого вчитись , коли українські стартові можливості набагато кращі... Так і випирало зухвале бажання тільки рівнятись на Японію або США…, а сусідів, мовляв, шапками закидаємо.

Тим часом поляки вже давно у европейській спільноті, їх бюджет майже уп’ятеро перевищує український… А ми і далі у кругообороті , як вода у прорубі. Невідомо, що нам більше заважає: позиція совка «моя хата скраю», байдужість чи «турбота про власну кишеню» як зразок містечкового патріотизму… Виходить, дорвались до влади і гребемо все під себе, цинічно нехтуючи законами моралі і честі...

Антон Рогач, член НСЖ України. Самбір-Турка.
ant_@krovatka.su тел..(236) 43-132, моб.0963563959.

P.S. За часів самбірської влади попередньої каденції , висловлені думки не мали жодного шансу побачити світ у газетній версії , тому подаємо їх зараз , гадаємо , що не втратили актуальності нині