Наш коментар. Повернутись до розмови про Бойківську столицю-Турку, зумовив, серед іншого, ще й виступ Президента Ізраїлю Реувена Ревліна на парламенських слуханнях у Верховній Раді з нагоди 75-х роковин трагедії у Бабиному Яру в час Другої світової війни, де він посмів звинуватити українських патріотів у причетності до тяжких злочинів.

Нагадаємо у Бабиному Яру  були розстріляні члени ОУН Олена Теліга, Олег Ольжич, Іван Рогач та інші націоналісти. Саме їхні імена викарбовані на гранітному постаменті Аскольдової Могили в Києві.

Іван Рогач був редактором газети "Українське слово",що спочатку виходила у Парижі,а потім в Києві.Він виходець  з Великого Березного, родинне коріння якого проросло на бойківській землі.

Прикро, що Кнесет Ізраїля досі не визнав Голодомор на Україні в 1932-33рр. геноцидом по відношенню до українського народу, в той же час, як український парламент біля двадцяти років тому визнав геноцид гітлерівців по відношенню до євреїв.

 Саме таке питання виникає у кожного дослідника цієї верховинської перлини, де кожен другий мешканець Турки до війни був євреєм. Найбільше сприяв цьому граф Ян Калиновський, який ще у 1750 році намагався сповна задовольняти релігійні потреби, збудувавши за власні кошти Синагогу, потім школу,друкарню, виділяв ділянки під забудови та єврейське кладовище-кіркурт. Місце для кладовища було відведено на південному схилі однієї з гір не випадково, адже із сходом сонця всі усопші мали б воскреснути.

Населення інтенсивно збільшувалось. Частина з них брали польські прізвища, в період Австро-Угорської імперії- німецькі.