Старожили Самбора пам”ятають трагічне ДТП , що сталося на виїзді з львівського мосту .Тоді автобус, що їхав з вокзалу в старосамбірському напрямку, в буквальному розумінні цього слова, впав і опинився біля клубу залізничників.Як наслідок- десять осіб загинуло на місці події, кілька десятків травмовано. Автор цих рядків був серед сотень самбірчан, що добровільно прийшли того злощасного дня здавати донорську кров в ЦРЛ, аби врятувати життя потерпілих(де намальовано серце на мурі  там впав автобус).

Не одна і не дві автотранспортні пригоди щорічно стаються на цьому ж місці. Були непоодинокі випадки, коли машини потрапляли в кювет з протилежного боку, тобто опинялись серед дерев міського парку.

Чи є вихід, аби цей відрізок шляху став безпечним для автоводіїв? Так. Чому б не направити транспортий потік в центральну частину міста попід львівський шляхопровід,далі попри КЄЧ, колійовий клуб(для початку хоча б легковиків)? 

Безперечно, потрібен експертний висновок спеціалістів,обрахунок затрат тощо. Але цією проблемою, як і проблемою розширення шляхового полотна в місті, зміщення тротуарів на користь безпечної дороги ,влаштуванням автостоянок ніхто не переймається. Здебільшого все залишається таким, як було у післявоєнні роки, коли переважав гужовий транспорт.

Нарікаємо, що немає бюджетних коштів, однак це далеко не так. Ось приклад. Не так давно впорядковували майданчик біля пам”ятника Богдану Хмельницькому. З одного боку добре, що і про дитячий куточок подбали, але там також напрошувалась шляхова розв”язка . Тим більше, що тротуар з протилежного боку за розмірами не уступає шляховому полотні. Що заважає демонтувати електроопору з кута початку вул..Валової і Шевченка, яка нагадує «морський маяк» посеред дороги?

Говоримо про прості і елементарні речі, які помітні неозброєним оком. Тим часом маримо про велосипедні доріжки, малюємо якісь схеми тощо, а те що перешкоджає нормальному руху автотранспорту не помічаємо. Ці кошти , що витратили на впорядкування вищезгаданого скверу могли використати більш раціонально .

Про нагальну потребу в автостоянках вже писалось в матерівлі «Автомобільні мажори» і не тільки.Реакція влади нульова. Іноді складається враження, що господарі міста включно з депутатами поводять себе, як тимчасові хазяї. Від виборів до виборів.Однією бруківкою та пам”ятними знаками авторитет серед виборців складно буде підтверджувати.

Так на все це потрібні кошти. Інша річ, як ми використовуємо ці , що виділяються? Чому б не скористатись можливостями народного депутата , голови транспортної комісії Верховної Ради України Ярослава Дубневича для вирішення вищезгаданих проблем., в тому числі і обїзної’ дороги .Підставити плече міг і повинен член міського уряду, депутат обласної ради, один із впливових шляхових керівників Ігор Завійський. А хіба нардеп Андрій Лопушанський не в боргу перед міськими виборцями?

.

Маючи таке впливове і авторитетне транспортне сузір”я ’Самбір міг би стати зразковим в прикордонній зоні у приведені до належного стану шляхового господарства. Тим більше, що під носом Старосамбірський механізований кар”єр, з потрібними будівельними матеріалами.

Час, коли чиновницько- корумпована братія працювала на власну кишеню минає.Виборці вимагають більш конкретного результату .

Незабаром стартуватиме виборча компанія до місцевих рад. Розв”язок піднятих питань стане своєрідним барометром оцінки здатності столоначальників і їх покровителів надалі залишатись у господарського руля. Про політичні аспекти не говоримо, бо навчились підкупати простий люд вишитими сорочками нище колін ,криївками та політичними шоу.

Поки що переважає бюрократична показушна метушня, яка не повністю відповідає інтересам громади.

Антон Рогач, м.Самбір

P.S. Автор вдячний фотоаматору Івановичу (не велів оприлюднювати його прізвище та ім.”я) за надіслані електронною поштою світлини, які дали поштовх , щоб винести цю тему на широкий загал.