Чи може жінка потрапити в політику не через ліжко, хто з українських олігархів фінансував Майдан, чи простежують російський слід у розстрілі Небесної сотні, хто насправді посадив Юлію Тимошенко і як Геннадій Кернес відкупився від Арсена Авакова, розповіла в авторській програмі Дмитра Гордона на каналі "112 Україна" колишній народний депутат Інна Богословська. А також хто погрожував їй фізичною розправою, а хто з політиків пропонував фізичну близькість.

- Інна Германівна, добрий вечір.

- Вітаю.

- Навіщо політика людям які комплексують , мені зрозуміло. Навіщо політика вам: розумній, яскравій, красивій і талановитій - поясніть?

- Я прийшла в політику в 38 років. У такому віці я вже створила одну з найбільших консалтингових компаній в Україні. Я юрист, а для людини моєї професії політика - це наступний етап, квінтесенція самореалізації та професіоналізму. І для мене це була наступна професійна ступінь.

-Тобто ви в 38 були наївною?

- Я і зараз наївна. Я вважаю, що це мій плюс, а не мінус.

- Вам не соромно знаходитися в українській політиці?

- Ні, тому що в політику я прийшла однією з найбагатших жінок, а пішла з неї, не заробивши ні цента. Я поставила все на те, щоб реалізувати "План розвитку країни" (книга про довгострокові перспективи розвитку України. - "ГОРДОН"), заради якого я три роки відмовлялася від усіх благ, і ми з моєю командою його створили. Він був написаний 12 років тому і вийшов тиражем в 3 мільйони примірників. До цього часу українці говорять, що немає стратегії розвитку країни, а мій план актуальний і сьогодніш на 90 відсотків. Тому я не зупинюся в своїй роботі до того часу, поки не реалізую його.

- Ви мене зараз засмутили. Я тільки хотів запитати, чи багато ви заробили в політиці, а ви говорите, що ні цента. Навіщо тоді туди йшли?

- (Сміється). Я для іншого йшла в політику. Я хотіла щось змінити, і якщо ви порівняєте мою виборчу програму в мажоритарному окрузі в 98-му році, коли мені було 38, і те, що ми зробили - це практично одне і те ж. Я не буду всього перераховувати, тому що мене просили відповідати коротко ...

- ... ви смілива жінка, ви так легко розповідаєте, скільки вам було років і в якому році ...

- А чого мені соромитися? (Говорить на камеру). Привіт, мені 56 років, у мене дочка і двоє онуків ...

- ... давайте всі так будемо виглядати в 56 років, як Інна Богословська ...

- Дякую, намагаюся (посміхається).

- 20 років в політиці. Ви поміняли чотири партії і п'ять фракцій. Разом зі зміною партій і фракцій переконання змінювалися чи ні?

- Ні, переконання весь час одні і ті ж. 25 років в політиці - це звучить жахливо ...

- ... 20 чи 25?

- Насправді мало хто знає, що у мене були величезні перерви. Просто я не змінюю тип діяльності незалежно від того, депутат я чи ні. У 98-му році я прийшла в політику, а через чотири роки - пішла, у мене була перерва в п'ять років. І ці періоди чергувалися. Але я весь час робила ту справу, в якомій я впевнена. Я не пішла в цей парламент принципово, тому що, по-перше, потрібно зробити паузу, усвідомити все після Майдану, який для кожного з нас став початком нового життя. Для когось життя мародера, для когось - героя, для когось - громадянина, але Майдан оновив кожного з нас. Я дуже рада тому, що не пішла в цей парламент, тому що я багато усвідомила за цей час, і у мене зараз набагато більше моральних сил, ніж було б, якби я, не дай Бог, пішла в цю владу.

- Особисто я не люблю ні одну українську партію і ставлюся до них з однаковим презирством ...

- ... їх немає, Дімочка, партій немає ...

- ... але немає гірше партії, на мій погляд, ніж Партія регіонів, для мене вона найогидніша. Ви перебували в першій п'ятірці Партії регіонів, вам не було соромно знаходитися в авангарді цієї клоаки? Вибачте мене за вираз ...

- Тоді ні. Це був 2007 рік, дострокові парламентські вибори. А в 2006-му, якщо ви пам'ятаєте, в ході чергових парламентських виборів я зі своєю партією "Віче" пройшла весь кошмар масових фальсифікацій. Ми змусили Верховний Суд місяць розглядати справу про незаконність виборів і довели підробку всіх протоколів виборчих комісій.

- ... всіх?

- Так. Тільки два не були підроблені. І при цьому Верховний Суд все ж виніс рішення, що вибори були законними ...

- ... добре у нас рахували і рахують, так?

- Зараз потрібно знову про це говорити, тому що тоді був єдиний випадок, коли вдалося розкрити мішки з бюлетенями. І в одних виявилося вміст сміттєвих кошиків з виборчої дільниці, в других - рулони шпалер, в третіх - туалетний папір. Ось так у нас рахували! І я боюся, що так відбувається і до цього часу. Не кажучи вже про те, що ЦВК підбиває підсумок виборів, працюючи незаконно. Тобто в кожній конкретній ситуації справжній політик повинен вибирати. Черчілля колись запитали ...

- ... так, він багато партій поміняв ...

- Ні, він з однієї партії в іншу переходив чотири рази. Так ось, його запитали, чому він змінює партії з діаметрально протилежними ідеологіями? На що Черчілль відповів, що він шукає ту, яка прийме його ідеологію. Так і я шукаю зараз той момент, коли країна прийме мої переконання, тому що я маю на це право. Я пропахала все своє життя для того, щоб зробити "План розвитку країни".

- ...не дочекаєтесь!

- І не кажіть. Дива трапляються.

- Свого часу ви були в сильній конфронтації з Миколою Азаровим, і навіть запустили термін "азаровщина". Що вам так в ньому не подобалося?

- Це була не просто конфронтація, я була першою і, мабуть, єдиною людиною в Україні за всю історію, яка пішла з Кабінету Міністрів за власним бажанням, і не просто пішла, а по пунктах пояснила причини. І те, що я тоді назвала "азаровщиною" (ідеологія і принципи роботи екс-прем'єра Миколи Азарова і його соратників. - "ГОРДОН"), зараз можна назвати "яценюковщиною", "порошенковщиною", "аваковщиною", тому що, на превеликий жаль, в країні нічого не змінилося, залишилася пострадянська система: іржава, огидна, гнила. І особливо гидко через те, що люди до цього часу платять за це життями. Нещодавно бойовики обстріляли Авдіївку, в результаті загинули четверо мирних жителів, а двоє дітей залишилися сиротами і так далі. Це наша плата за те, що ми інфантильні, за те, що суспільство не хоче дорослішати, за те, що, за опитуваннями, Порошенко і Тимошенко знову фаворити президентських перегонів (у кожного рейтинг не нижче 10-11 відсотків). Але це ж соціальне безумство! Суспільство не хоче дорослішати, значить воно буде платити кров'ю!

- ... проблема ж не в Порошенку і Тимошенко, і навіть не в Ляшко ...

- ... а в головах виборців ...

- ... народ такий. Іншого ж не завезли ...

- Народ у своєму побутовому стані значно краще, ніж в день виборів. От не зрозумієш: на кухнях послухаєш людей - кажуть розумні речі, просто мудреці. На виборах же стають як стадо, бо колись в Україні впровадили технологію, що потрібно голосувати тільки за фаворитів, адже "маленькі" все одно програють. Створюють через соціологічні дослідження фаворитів, і зганяють людей в голосування ...

- Як казав Сталін: "Інших письменників у мене для вас немає" ...

- У нас хороший народ, йому просто потрібно повірити в себе. Комплекс неповноцінності - це головна проблема сьогодні.

- Що за людина Віктор Янукович?

- Пора вже перестати про нього говорити, тому що президент, який втік зі своєї країни, взагалі не заслуговує розмови про нього. Це абсолютно точно. Єдине, що я б хотіла сказати: ніколи дурень і ідіот не стане президентом ...

- ...100 відсотків....

- Він, безумовно, мав і таланти, і здібності, але виявився занадто жадібним і боягузливим, від чого вся країна і постраждала. Але те ж саме можна сказати і про сьогоднішнього президента. Про це свідчить його недавня прес-конференція. Занадто жадібний, занадто боягузливий і найбільше боїться власного народу, тому покищо - це діагноз.

- У вас з Януковичем були особисті контакти?

- Так, звичайно, він особисто запрошував мене в першу п'ятірку.

- Який він в особистому спілкуванні, яким вам здався?

- Фантазер, він дуже багато ...

- ... придумував ...

- ... так.

- Що було найяскравіше з придуманого?

- Що він був чемпіоном Європи з автомобільних перегонів (сміються).

- У травні 2009 року ви перша і єдина відкрито заявили про підготовку угоди між Партією регіонів і БЮТ, про фактичний конституційний переворот і захоплення влади. Завдяки публічному скандалу переворот був зірваний. БЮТ і Партія регіонів хотіли просто поділити сфери впливу і царювати удвох?

- Ні, вони не просто хотіли, а поділили. І країні дуже важливо це знати: був підготовлений текст Конституції, який повністю міняв хоч якийсь, але демократичний устрій країни, на абсолютно авторитарно-тоталітарний. Наприклад, в першому ж розділі Конституції була записана така норма: ЗМІ, яка допустив публікацію дезінформації, позбавляється ліцензії без права поновлення ...

- ... відмінно ...

- Так, ось такий маркер. Це була потворна Конституція, але ще обурливішим був договір, який вони вже фактично парафували. Янукович і Тимошенко домовилися міняти владу в Україні за схемою Путін - Медведєв. Тобто до 2029 року було розписано: сьогодні Янукович президент, Тимошенко - прем'єр, завтра - навпаки. Територія України була поділена за кількістю виборців, кожен виборчий округ. Були розписані всі посади, аж до директорів шкіл, і хто за яким навчальним закладом закріплений ...

- ... кошмар!

- Це реальність! Хто не ледачий, може знайти Конституцію в архівах "Української правди" , а договір Сергій Лещенко надрукував кілька років тому в тому ж виданні.

- Цей договір між Януковичем і Тимошенко готувався за допомогою Путіна чи ні?

- Він 100 відсотків готувався під керівництвом Медведчука, а оскільки Медведчук і Путін, з моєї точки зору, одне і те ж для України, то, швидше за все, Путін в цьому брав участь.

- Тобто , Янукович і Тимошенко, двоє людей , що ненавидять один одного , знайти спільну мову?

- Їх зводили. Була величезна переговорна група. Я про це дізналася зовсім раптово. Було незрозуміло, що відбувається, почалися якісь ...

- ... ворушіння ...

- ... так, якісь незрозумілі кроки. Я про це дізналася практично одночасно з Юлією Мостовою (український журналіст, співзасновник і головний редактор тижневика "Дзеркало тижня. Україна". - "ГОРДОН"), яка і надрукувала текст Конституції. Очевидно, десь за чотири-п'ять днів до цього був витік інформації. І Юля опублікувала текст Конституції, а я пішла в прямий ефір на телебачення. Ви собі не уявляєте, що там коїлося!

- ...не можу...

- Дізналися, що я їду на телебачення, мені телефонували, розповідали, як буде виглядати мій обвуглений труп в моєму згорілому автомобілі!

- ...ось так?

- А як ви думаєте?! Коли я на Майдан вийшла - це було просто так ?! Але мені не звикати. Якщо пам'ятаєте, захист Нікопольського заводу був?

- ... так, феросплавного, звичайно ...

- Чотири дні там барикади стояли.

- А що, це драйв такий у вас з'являється?

- Це принцип. Тому що ситуацію з Нікопольським заводом взагалі неможливо було витримати. Я тоді фактично виступила проти Тимошенко, у якої був рейтинг 82 відсотки, проти розкачаної в суспільстві вимоги повної реприватизації. А я пішла на захист інституту приватної власності в цілому! Якби я тоді відстоювала тільки один завод, ніколи в житті його не вдалося б захистити!

- Завод належав Віктору Пінчуку?

- Тоді так.

- Пінчук платив вам за те, що ви його захищали?

- Ні , взагалі!

- Взагалі не платив?

- Взагалі!

- Тобто ви просто пішли і захищали завод?

- Просто Вітя мені подзвонив і сказав: "Інна, забиратимуть". А у мене на той час на руках вже був план, за яким за тиждень повинні були забрати ще сім підприємств. І це ж була не реприватизація. Це просто забрали у одних на користь інших!

- Якщо Пінчук вам не заплатив за те, що ви так героїчно захищали феросплавний завод ...

- ... він не повинен був платити!

- ... він - невдячна людина ...

- Ні, неправда.

- ...я жартую...

- У нас з Віктором дружба, і це абсолютно правильні відносини. Він мені дуже допоміг під час виборчих проектів. Колись ми разом були ініціаторами "Команди озимого покоління". І Андрій (Кузьма Скрябін. - "ГОРДОН") написав нам на підтримку цілий альбом. Так що справжні стосунки можуть будуватися тільки навколо принципів і цілей.

- Свого часу ви заявили, що Тимошенко була б більш небезпечним тираном, ніж Янукович. Це так?

- Так. Вони однакові: обидва авторитарні, фрустровані повністю. Вони пішли в політику, щоб зализати свої рани дитинства. Вони дуже жадібні і абсолютно безпринципні.

- У Тимошенко теж були рани дитинства?

- Ну звичайно. Тато, перш за все. Але не будемо в це лізти. Хто захоче - сам розбереться. І найважливіше, що обидві ці людини жадають безмежної, неконтрольованої влади і безмірних грошей. Але якщо Янукович йшов до свого виборця через шлунок, то Тимошенко - через серце. А небезпечніший якраз той, хто через серце.

- Чому ви так не любили Юлію Володимирівну?

- Юлія Тимошенко - це людина, яка прийшла в політику на крадіжках, брехні і корупції. У 1996 році вона вперше стала депутатом лише тому, що їй потрібна була депутатська недоторканність. На неї тоді вже було заведено кримінальну справу за контрабанду. А разом з Лазаренком вона вчинила найстрашнішу корупційну оборудку в історії України. Тому що ті мільярди доларів, які вони вкрали в держави, фактично розбомбивши її економіку на початку 90-х - сьогодні це сотні мільярдів доларів. Ця жінка не мала права йти в політику. Цинізм, коли зло одягається в білий одяг - найстрашніший. Пам'ятаєте пісню Висоцького, коли зло напоїло добро і пішло гуляти по світу в його одязі. Це та ж історія.

- В ефірі "112 каналу" ви сказали, що Юлія Тимошенко дарувала своєму коханому газові вишки.

- Так, це всі знають.

- ... кому і коли?

- Не буду називати, недобре лізти в такі особисті відносини.

- Це правда, що Юлію Тимошенко посадили саме ви?

- Ні звичайно. Працювала велика машина. Але те, що я, завдяки роботі комісії по газу (Тимчасова слідча комісія з питань газових угод, яку очолювала Інна Богословська. - "ГОРДОН"), витягнула всі документи, зв'язки і так далі - це правда. До мене ніхто за це не брався.

- Це правда, що Юлію Володимирівну Тимошенко посадили в день вашого народження?

- Так. Преса багато жартувала, що це був подарунок. Але я про це не знала.

- ... тобто це не був подарунок?

- Ні (сміється).

- Це збіг?

- Так. Якщо хтось і збирався зробити такий подарунок, то мені про це нічого не сказали.

- Юлія Володимирівна - жінка цікава, красива, розумна, талановита, ми не можемо цього заперечувати.

- Безумовно.

- Коли вона опинилася у в'язниці на нарах, вам, як жінці, не було її шкода?

- Якщо ви помітили, я жодного разу з цього приводу не раділа, і у мене за всі ці роки не було жодного подібного інтерв'ю. Але Тимошенко повинна була сидіти, вона зробила страшний злочин, в результаті якого українська економіка втрачала приблизно 6 мільярдів доларів на рік. Сьогодні вже не втрачає, тому що ми нарешті відмовилися від прив'язки до газових контрактів.

- Але зараз ви говорите як юрист, а як жінці - жінку вам було її шкода хоч раз?

- У мене такого немає. Багато хто говорить, що я як білий мармур, який неможливо пробити. Але коли ти в політиці збираєшся зробити щось значне, гендерна приналежність відкидається. Жінка - вдома, з улюбленими, рідними, з вами, мабуть, в розмові. Але коли ти входиш в політику, там уже кокетувати не можна: або ти як білий мармур, або тебе роблять лайном.

- Сьогодні ваші відносини з Тимошенко відновилися, нормалізувалися?

- Ні, у нас як не було жодних стосунків, так і немає.

- Ну добре, ви іноді з нею перетинаєтеся?

- Ми практично ніколи не перетиналися.

- Але бувають моменти, коли ви стикаєтеся лицем до лиця?

- У Шустера в студії були (посміхається).

- І?

- Колись стикалися на засіданні комітету з питань бюджету.

- Ви дивилися один на одного?

- Так звичайно.

- І нормально?

- А що, ми волосся один одному рвати повинні ?!

- ...Ну хіба що...

- Ні, ні, ні (сміється).

- Спокійно, нормально?

- Я думаю, і у мене, і у Тимошенко вистачає розуму не чинити як жінки в політиці. Ми повинні поводитися як політики.

- Свого часу ви заявили, що Сергій Льовочкін був останнім острівцем демократії в оточенні Януковича.

- Так це правда.

- У чому це виражалося?

- Це було ліберальне крило фракції: Льовочкін, Тигіпко, я. Ми навмисне не голосували, нехай і через страшні скандали, за закони, які штовхала "сім'я". Я з чоловіком спеціально полетіла з України, щоб не голосувати за Арбузова, коли його призначали першим віце-прем'єром. І Льовочкін був останнім з найближчого оточення Януковича, хто чинив опір. Він же першим подав заяву про відставку, після того як Янукович на своєму дні народження в 2012 році заявив, що молодим потрібна дорога, що все повинні піти. Але Янукович його заяву не прийняв, і з того часу, з того дня народження, почався дуже великий розкол в Партії регіонів.

- Ви довго працювали з Сергієм Тигіпком. Він боягузлива людина, на ваш погляд?

- Я вважаю, що це головний його недолік як політика. Це не можна назвати "боягузливий" ...

- ... нерішучий?

- Ні, це не те. У політиці настає момент, коли принципи стають важливішими за все. Як для президента країна повинна бути на першому місці, так і для політика в момент вибору принцип повинен бути найважливішим, важливішим від особистого інтересу і так далі! Знову ж таки, повернемося до Черчілля, у нього є геніальна фраза, одна з моїх найулюбленіших: "По-справжньому безстрашним може бути тільки той, кому нема чого втрачати" ...

- ...сто відсотків...

- Мені дуже подобається фільм "Гладіатор". У чому була фішка головного героя: Господь забрав у нього все, щоб він міг вести себе абсолютно вільно і не озиратися. І в політиці тебе нічого не повинно тримати. У бізнесі у Сергія все відмінно, тому що бізнес не вимагає такої самовідданості. А справжня політика і державна діяльність вимагають, щоб в момент "Ч" ти забув про все. Тоді, на Нікопольському заводі, у мене не було депутатської недоторканності. Всі вважають, що я була такою сміливою на барикадах саме тому, але тоді я не була депутатом!

- Чи правда, що Майдан фінансували Льовочкін, Фірташ і Бойко?

- В тому числі. Я не знаю щодо Бойка, але у мене є інформація, що Льовочкін і Фірташ - так.

- Але Льовочкін і Фірташ давали гроші?

- Звичайно.

- І багато?

- Безумовно, всі українські олігархи ...

- ... і Рінат Ахметов?

- Всі українські олігархи так чи інакше, прямо чи побічно фінансували Майдан.

- І Ринат Ахметов, і Віктор Пінчук фінансували Майдан?

- Щодо Ріната Ахметова не знаю (посміхається). Прямо чи опосередковано. Давайте на цьому зупинимося.

- Хто організував Майдан, ви знаєте?

- Ні.

- У вас є припущення з цього приводу?

- Я не знаю. Ви запитали, чи наївна я. Я вважаю, цей Майдан почався дійсно зі студентів ...

- ... я теж так вважаю ...

- І коли Янукович бігав по стелі і кричав, вимагав від Яценюка, Кличка і хто там ще був?

- ... Тягнибок ...

- ... Тягнибока, щоб вони впоралися з Майданом, він абсолютно помилявся. Вони не могли впоратися з Майданом, тому що Майдан жив, як Соляріс, це було поле смислів.

- А Яценюк і Тягнибок взаємодіяли з Януковичем? Це були його люди, в хорошому сенсі цього слова?

- Це не були його люди, але він їх прекрасно знав, і вони, звичайно, взаємодіяли. Але головним по взаємодії з Януковичем був Яценюк.

- Хто розстріляв Майдан, ви знаєте?

- (Замислилась). Ви маєте на увазі 18-19-20-е числа?

- Так, Небесну сотню ...

- (Зітхає) Давайте спробуємо. Перше і найголовніше - там точно були присутні росіяни. Причому, виходячи з того, що у мене є достовірні відомості від одного з беркутівців про те, що 20 осіб з його підрозділи вивезли в Конча-Заспу, забрали обмундирування, жетони, а потім це все на когось одягнули ...

- ... приголомшливо ...

- ... то це дає мені чіткі підстави вважати, що там були задіяні не наші професійні спецпідрозділи. Це перше. Друге: я особисто бачила відеоматеріал, який передав "Беркут", що хтось, одягнений в форму беркутівця, стріляв з даху спочатку в бік Майдану, а потім - в бік поліції ...

- ... і туди, і сюди ...

- Так. 20-го числа нам це показали беркутівці прямо на вході до Верховної Ради. І третє: без Януковича цього не зміг би зробити ніхто. Я знаю, як тоді була влаштована система влади. Хтось недавно говорив, що Льовочкін розігнав Майдан - це смішно з однієї простої причини ...

- ... смішно?

- Так. Тому що за всі вуличні акції завжди відповідав тільки Клюєв, а курирував тільки Саша Янукович. Тобто у Януковича все було побудовано жорстко. Ніхто не міг залізти в сектор відповідальності іншої людини. Це було неможливо.

- Сергій Клюєв був талановитою людиною?

- Талановитим, але абсолютно аморальним. У сенсі політики, як людину я його не знаю.

- Під час Майдану ви зробили, я думаю, головний вчинок у вашому житті - ви публічно відмежувалися від Януковича, від Партії регіонів. Це було самостійне рішення чи зроблене під чиїсь гарантії?

- Ні, звичайно, самостійне.

- Вам ніхто не сказав: "Не хвилюйся, ми підстрахуємо"?

- Про що ви говорите?! Це було пекло! Особливо перші два тижні, тому що не тільки я вийшла з Партії регіонів, а й чоловіка (Володимир Мельниченко - народний депутат, колишній член фракції Партії регіонів. - "ГОРДОН") з собою забрала.

- Чоловік сам би не наважився, правда?

- Я думаю, що ні (сміється). І в нас лупили з усіх стволів, що називається. Автоматники підійшли до нашого дому, і чоловік відстрілювався по льоду.

- Відстрілювався?

- Так. І мені в кишеню кидали записки

- Якого змісту?

- З погрозами вбивства.

- Що там було написано?

- Ну, сука, спалимо, заллємо свинець в рот і так далі. Багато радісного. Всіх наших друзів, кого могли, підняли. Зі мною ніхто не захотів розмовляти, тому що зрозуміли, що мене неможливо ...

- ... налаштувати ...

- Так. А заяву чоловіка митарили і не оголошували в Раді два тижні. За цей час всіх членів його сім'ї смикнули, просили вплинути на Володю, щоб той умовив мене. Його викликали перші особи Партії регіонів.

- Хто?

- Не буду говорити. І керівництво Верховної Ради теж. Напроти нього поклали кілька мільйонів доларів, щоб він мене повернув до фракції і так далі. Було дуже багато всього ...

- ... так ви завидна наречена ?!

- Так! (Сміється).

- Кілька мільйонів доларів поклали, так? Приголомшливо!

- Так. Але все це було дуже складно. У нас розбили скло в машині. За секунду, поки ми були в магазині, витягли звідти все. А оскільки тоді ми гроші возили з собою, ось їх у нас і вкрали. Всі гроші, які були.

- І все витягли ?!

- Так.

- Скільки там було?

- 10 тисяч доларів. Це все, що було в заначці в сім'ї взагалі. Потім друзі допомагали. Тобто ми пережили дуже багато складнощів.

- Вам не страшно було чисто по-людськи і по-жіночому?

- Ні. Взагалі.

- Ну втрачати-то є що?

- Ні, це інший стан. Це стан, коли я знаю, що роблю правильно. І ось тоді мене похитнути неможливо! Знаєте, у мене ж ще мама! (посміхається) Вона юрист, але, в першу чергу, мама, звичайно. І коли була зачистка Майдану, з 10-го на 11 грудня 2013 року, ми приїхали, а там тисяч сім-вісім спецназу ...

- ... я був там на сцені, я все це бачив ...

- ... і тут дзвонить мама. А вона ж все життя викладала в юракадемії ...

- ... харківської ...

- ... і у неї всюди маса учнів. І якийсь високий чин з її колишніх студентів подзвонив і каже: "Людмила Олексіївна, там у вас Інна на сцені, заберіть її, тому що сьогодні буде біда". І мама ридає мені в телефон: "Інночка, піди!". Ви знаєте, у мене навіть не сіпнулося нічого. Я сказала: "Мама, ні!" Сказала так, що більше вона дзвонити не стала.

- У мене в самому початку Майдану було абсолютно чітке відчуття, тверда впевненість, що Янукович все одно піде, його не буде ...

- ... так ...

- Коли я говорив про це всім лідерам Майдану, вони відповідали, що це неможливо. Яценюк сказав: "Ти що! Дай бог довести його ослабленим до 15-го року". Ви теж вірили, що його не буде?

- Ні, я знала, що його не буде.

- Це кармічна впевненість, правда?

- Так, але не тільки. Багато хто запитує, чому я 30 листопада 2013 року, після побиття студентів, написала в блог, що почалася операція з розчленування України? Ось звідки я це знала, ніякої інформації з цього приводу у мене не було! Але якщо ти займаєшся справою, а політика - це не бла-бла-бла і не заробляння грошей. Це дуже складне робота, це аналіз, вчитися потрібно з ранку до ночі, багато читати, щоб у тебе всі пори сприймали інформацію, щоб ти навіть не розумів, звідки вона прийшла, але вона прийшла, і тоді ти можеш моделювати. І коли я 30 листопада сказала, що це початок операції Путіна з розчленування України, скільки преси сказало, що Богословська піариться невідомо на чому! А коли 31 січня я сказала, що він піде в Україну і буде забирати Крим, Донбас, Харків і Запоріжжя, - то взагалі такий гвалт розпочався!

- Скажіть, будь ласка, Євгена Кушнарьова, дуже талановиту, на мій погляд, людину - вбили чи він загинув сам?

- Я не знаю. Не хочу говорити про це, просто не знаю.

- Ви знали, що Кушнарьова планували на заміну Януковичу з Москви, як лідера Партії регіонів?

- Ні. А у вас точно є така інформація?

- Мені про це говорили.

- Я не в курсі. Він, абсолютно очевидно, становив конкуренцію Януковичу. Тоді я не була в Партії регіонів, але Харків - велике село, і багато харків'ян говорили, що, звичайно, повинен бути Кушнарьов, а не Янукович.

- А я знаю, що у них були напружені стосунки, і одного разу дійшло до того, що під час президентських виборів (коли Янукович боровся з Ющенком) була їх спільна поезка до Харкова. Янукович побачив величезну кількість білбордів та сказав Кушнарьову: "Я ж просив поменше!". Кушнарьов відповів: "Ви не знаєте Харків, тут треба так". І той його вдарив по обличчю ...

- О Боже!

- Мені про це розповів чоловік, який перебував на першому сидінні цього автомобіля.

- Я не схильна вірити таким розмовам. Знаючи Женю, можу сказати: якби він отримав по обличчю, він більше і секунди не залишався б поруч з Януковичем. Кушнарьов - людина не кон'юнктурна, а з чітким розумінням основних цінностей і почуттям власної гідності ...

- ... після ефіру я вам скажу, хто мені це розповів ...

- Серйозно ?! Ну добре (сміється).

- Ви заявили, що за час перебування при владі в Харкові Геннадій Кернес став доларовим мільярдером.

- Так це так.

- Це так?

- Він має вулиці за кордоном, вертольоти-літаки, машини величезної вартості. Звичайно, кожен харків'янин, що б він не робив - платить Кернесу. Тому що у нас в Харкові світлофор, наприклад, може коштувати кілька мільйонів, а іноді і десятки мільйонів гривень, лавка - 170 тисяч і так далі (посміхається).

- Ну, це Харків!

- Тому харків'яни платять Кернесу кожної секунди ...

- ... мені Геннадій Кернес представляється дуже розумною людиною ...

- ... безумовно.

- Скажу непопулярну річ, напевно ...

- ... він дуже сильний організатор ...

- ... скажіть, вам зараз шкода його такого немічного?

- Так.

- Шкода по-людськи?

- Так звичайно.

- Ви заявили, що Кернес досі перебуває на посаді мера Харкова, а не в тюрмі, бо відкупився від Авакова, повернувши йому газові вишки. Що це означає?

- Так це правда. Коли Аваков втік з Харкова, після того як він був там губернатором, він же втік не просто так - по ньому було заведено величезну кількість кримінальних справ. У тому числі за незаконне відведення земель, розкрадання і так далі. Він відсиджувався в Італії, а в цей час тут команда Добкіна і Кернеса нелегально забрала практично всю його власність. І коли він повернувся у весь цей кошмар, точніше, ми отримали кошмар Авакова на посаді міністра внутрішніх справ, то йому було повернуто всі його газові вишки в Харкові. Більше того, Аваков у нас великий ділок в сфері нафти і газу: нафта в Полтаві, маса родовищ та інше. І, звичайно, історія з Ігорем Котвицького (депутат від фракції "Народний фронт", бізнес-партнер Арсена Авакова. - "ГОРДОН"), який вивів 40 мільйонів доларів. Пам'ятайте, як зам'яли цю історію? 40 мільйонів доларів вивели з країни нібито по борговому зобов'язанню!

- Будемо заздрити ...

- Ні, будемо карати! Вони повинні сидіти.

- У нас залишається трохи часу, тому переходимо в режим полубліца ...

- ... давайте.

- Що за людина Аваков?

- Це погана людина. Він не повинен бути на посаді міністра внутрішніх справ.

- Що зараз відбувається в Харкові? У кого в місті влада?

- У місті зараз влада у Кернеса, але Аваков намагається зробити комбінацію, при якій він отримає в наступній ітерації владу над містом. І як зараз він осідлав всі старі схеми в міліції, він осідлає схеми Кернеса в Харкові.

- В інтерв'ю інтернет-виданню "ГОРДОН" Геннадій Кернес сказав, що його замовив Аваков. Ви з цим згодні?

- Після того, як я прочитала в інтернеті переписку Авакова з колишнім харківським губернатором Балутою, я можу в це повірити.

- Що, на ваш погляд, зараз відбувається в Україні, якщо в двох словах?

- Повний розпад старої системи і не створена нова. Тому і така корупція - коли кров не може текти по судинах, вона починає текти зверху. Зараз це так.

- Безвіз - це перемога України?

- Так звичайно.

- Однозначна?

- Так.

- Що буде з Кримом і Донбасом?

- Тут я не можу сказати, що буде, я можу сказати, що повинно бути.

- Крим і Донбас повернуться до складу України, на ваш погляд?

- Так. Але тільки Крим може повернутися як кондомініум, як територія під управлінням декількох держав. Якщо ми хочемо спокою в Чорноморському регіоні - це повинен бути кондомініум Україна-Туреччина-Росія. Але це можливо тільки після того, як в Росії не буде Путіна.

- Хто був кращим президентом України за всі роки незалежності?

- Безумовно, Кучма.

- Чим він вам подобається більше за інших президентів?

- Це не подобається, це об'єктивна оцінка того, що він зробив. Кучма повністю створив пострадянську Україну. Він запровадив інститут приватної власності, спрощене оподаткування для малого бізнесу, хорошу базу для створення українських компаній з транснаціональним капіталом, він ввів опозицію як легальний інститут у владі, він почав свободу слова, тому що якби не було свободи слова, то не було б і "Україна без Кучми" і так далі. Він повністю відрізав нас від совка і заклав основи пострадянської держави.

- Чому такий низький рівень українських політиків? Чому у нас у владу пробиваються не найкращі, а, навпаки, гірші?

- Я вважаю, що велика біда сталася тоді, коли Ющенко зламав тенденцію розвитку, закладену Кучмою. Адже коли Кучма йшов, ми три роки поспіль мали найвищий темп розвитку ВВП в світі! 9, 12, і 12 відсотків відповідно. Коли Ющенко "смалодушнічал" і призначив Тимошенко прем'єр-міністром, він відкрив двері війні у владі. І ця війна поховала Україну.

- Поява у Верховній Раді незалежних людей в принципі можлива?

- Так звичайно. Я там з'явилася як незалежна людина. Зараз дуже багато молодих людей, у яких є шанс стати політиками. Але вони повинні зрозуміти, що політика - це теж професія, в ній є свої правила, закони, вимоги і так далі.

- Восени президентські і парламентські вибори будуть в Україні?

- Ні, я не бачу осінніх виборів, але я вважаю, якщо ми не вийдемо на дострокові президентські вибори наступної весни - в країні буде повстання.

- Вам не хочеться знову до Верховної Ради?

- Ні.Я піду, швидше за все, іншим шляхом. Але не в Верховну Раду.

- Вам в президенти не хочеться?

- Мені не хочеться, але, можливо, це потрібно буде зробити.

- Гарною жінці серед чоловіків в українській політиці складно?

- (Замислилась) . Вже ні. Спочатку було складно, коли всі вважали, що я така, як багато жінок, які заходять в політику через ліжко. Коли зрозуміли, що не така - стало легко.

- Більшість жінок в українську політику заходить через ліжко?

- Багато заходять або через ліжко, або через зв'язки, або через патерналізм. Але багато заходять і по-іншому. Знаєте, адже жінка в українському бізнесі, наприклад, це хороша робоча конячка. Як правило, бізнесмен чоловік, але керуючим у нього - жінка. І дуже багато бізнесменів заводять таких жінок в політику. Тобто там немає ні постелі, ні банального протекторату, там є просування вірного, надійного професіонала в політику ...

- ... що логічно ...

- ... так.

- Сексуальні домагання по відношенню до вас з боку українських політиків, можливо президентів, були?

- Були (посміхається).

- Чим вони закінчувалися?

- Нічим.

- Чому?

- У мене завжди був коханий чоловік, це приємно.

- Але це було при пікантних обставинах? Як це відбувалося? Хоч один приклад ...

- Ні, не буду наводити прикладів. Такого не повинно бути в політиці. Зараз є один дуже яскравий, помітний політик в Україні, і при всіх його плюсах, коли він їде і бачить красиву жінку, цю жінку затягують до нього в машину незалежно ні від чого ...

- ... так він Лаврентій Павлович Берія прямо!

- Таких політиків не можна в Україні приймати. Нам потрібно ставати іншими. Ми заслуговуємо іншої якості влади, тільки ми самі повинні в це повірити, тому що весь час віримо тільки в те, що лайно може нами керувати.

- Інна Германівна, я вдячний вам за хорошу, щиру розмову. Мені було з вами дуже приємно спілкуватися ...

- ... дякую, і мені.

- Хочу вам побажати всього найкращого. І останнє запитання: Україна проб'ється, так чи ні?

- Так!

- Однозначно?

- Ще за мого життя (посміхається).

- Дякую.

- Спасибі вам.