Олександр Лабецький про так званий суд над "беркутівцями": "Це було важко... особливо в залі суду, де практично всі присутні - це родичі беркутівців..."

20 лютого 2014 року Олександр побіг на Інститутську допомагати пораненим майданівцям і сам був тричі поранений. У Святошинському суді 27 червня допитали Олександра Лабецького - потерпілого у справі колишніх "беркутівців", яких підозрюють у розстрілах активістів Майдану.

Він зазнав трьох поранень на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року, був свідком загибелі Устима Голоднюка. Поруч із ним він зафіксований на відео. Є у матеріалах справи і кадри з моментом поранення самого Лабецького.

"З правого боку, на п'ятачку, я бачив уже мертвих людей. Того самого Устима Голоднюка й інших людей, які лежали без ознак життя. На той час я не знав їх. Пізніше вже - ми всі їх знаємо, це Небесна Сотня", - розповідає потерпілий на Майдані.

Такі спогади залишилися в Олександра Лабецького про 20 лютого 2014 року. Чоловік майже всю Революцію Гідності провів на Майдані. Того кривавого ранку опинився у найгарячішій точці протистояння. Він побіг на Інститутську допомагати пораненим майданівцям і сам був тричі поранений: кулею в ногу, уламками - у плече.

"Характер першого поранення, як на мене - це взяти мене на наживку - стріляти мені в ногу, це не смертельний постріл. Хтось до мене буде підбігати - тих людей вбивати. Так воно і сталося. Я почав відповзати, до мене підбіг Василь Михалко. Тільки нахилився наді мною - йому одразу зробили постріл в груди", - пригадує Лабецький.

Під час засідання точне місце поранення Олександра Лабецького стає питанням дискусійним. На відео слідчого експерименту трирічної давнини потерпілий вказав місце, де отримав кулю в ногу. Тепер зазначив: помилився на кілька метрів.

Адвокат підсудних Стефан Решко стверджує: "Ми вважаємо це принциповим і важливим, оскільки тут похибка у кілька сантиметрів має значення, а сьогодні ми з'ясували, що похибка у місці знаходження була у декілька метрів".

А от прокурор ГПУ Яніс Сімонов каже: "Якщо він на метр-два був в іншому місці, це нічого не вирішувало у зв'язку з тим, що постріли відбувалися щільно, і кожен, хто там знаходився, отримав тілесні ушкодження. Ми не вбачаємо будь-яких протиріч".

Сам постраждалий переконаний, що стріляли в нього з боку бетонної барикади. Озброєними 20 лютого він бачив лише людей у чорному із жовтими пов'язками. Олександр сподівається побачити їх ще раз - на лаві підсудних - разом із тими, хто віддавав накази стріляти.

www.5.ua