18:32 Паркан комерційний, здається в "Оренду з викупом" -ТзОВ "Ринок-сервіс" | |
123456  Наразі реакція нульова, тому повертаємось до цієї "дрібної"теми!Це світлина з боку вул. Торгової навпроти робочого входу на міський ринок. Відзнята, коли як гриби після дощу, виростали славнозвісні МАФи на тротуарі від "Ринок-сервіс" по вул. Торговій. В час тієї бізнесової суєти звернулись до одного з адміністраторів самбірського базару з пропозицією встановити металеву піраміду до яких можна було б припинати ровери ... Наш запит ніби був сприйнятий на "ура": - Неодмінно це зробимо, ще й за європейським стандартом, з відеокамерами, аби хтось не відважився поцупити двоколісного друга,- потішили. Потім додали: - Дайте можливість впоратись з впорядкуванням нових робочих місць для клієнтури. Час минув:обіцянка-цяцянка, а дурному радість. Вищенаведена картина мала би муляти очі п.Деньковичу, адже він її спостерігає кожного дня, бо саме навпроти ставить свого сталевого коня.Так і хочеться пригадати давню приповідку: піший кінному не товариш, або ситий голодного не розуміє..., а роверний клієнт- приший кобилі хвіст. Не будемо змішувати "пішого" і "кінного", "ситого " і "голодного"., "кобилу і "хвоста". Всі ми нащадки совка . Цей советський підхід, коли всі мали бути рівні , точніше подібні , як близнюки , коли жили за одним директивним стандартом- канув у Лету. Як тут не пригадати випадок з минувшини. Два самбірські партократи Сорока (на той час директор школи -інтернат) і Радевич(директор медучилища) посміли звести особнячки, які не вписувались у залізобетонні архітектурні канони. І що ви думаєте?- їх позбавили партійних мандатів , а згодом і посад. Потім така ж доля спіткала першого секретаря самбірського міськкому компартії т.Павловського за те, що в державній квартирі одну з допоміжних кімнат переобладнав на сауну... Нині слава Богу інші часи: якщо є клепка в голові, сила і здоров"я можеш жити на широку ногу. Є каса- будуй особняк на свій смак і можливості, маєш "зелені"- купуй іномарку на вибір, розвивай свій бізнес. Головне , щоб було по-чесному, без "прихватизації" і дотримуйся заповіді: дбай про ближнього, як про самого себе... На жаль, в буденному житті так не виходить. В час трансформації суспільства у виграші стали ті, хто не дрімав, хто мав комерційну кмітливість. Але все має міру, щоб не пішла голова обертом від достатку... Тепер повернемось про тему нашої розмови. Яких "шалених" затрат потрібно, аби своїми діями, хоч на крок наблизитись до європейських цінностей , здавалось би в дрібниці.Свого часу з цього приводу опублікував матеріал "Як "Бахус" інтегрується в євроспільноту...", йдеться про магазин в Ралівці, власник якого ще в далекому 2010році показав приклад, як треба дбати про своїх клієнтів, в тому числі, що користуються велосипедами. Що змінилось з того часу? Лишень в "Сільпо" прислухались до порад.Виходить і далі відвідувачам ратуші не залишається нічого іншого, як пришпиляти свого двоколісного друга до водостічної труби, при вході до Білого дому райдержадміністрації - металічного бар"єру... За цими непомітними деталями можна судити про, даруйте на слові, горизонт мислення того чи іншого столоначальника, власника магазину,чи торговельного комплексу.Не все в житті вимірюється грошима чи пафосними промовами. Давайте, хоч на крок відступимо від канцелярського кабінету , втамуємо комерційні інтереси і на хвилину переймемось потребами людей, які відвідують держустанови, магазини, ринок тощо. Не схильні рахувати гроші в чужій кишені, але якби від денного касового обігу згаданої оптимізованої торгівельної мережі на однойменній вулицуі , відпустили крихту на встановлення велостоянки, то вона могла б вже виблискувати кольорами дорогоцінного металу. Хіба ні??? А так, маємо те , що маємо. Добре що є на кого списати нашу буденну сірість- на Путіна, чи як про нього в народу кажуть ху..ло А може глянемо на себе в люстерко? Якийсь жартівник вивісив на цьому металічному паркані оголошення: "Оренда з викупом"- ТзОВ "Ринок- сервіс". Кращої реклами годі придумати. В електронному листі один з симпатиків написав(цитуємо дослівно): " Якщо б вашу працю поважали, а ще краще ,якщо б її й оплачували... " На матеріальний зиск не розраховуємо, хоч від того, аби дістати колом поза вуха, не застраховані. А пишемо не заради слави , вигоди , погроз,а в інтересах громади . Така правда, хоч вона іноді і в очі коле. Антон Рогач, член НСЖ України, член громадської Ради при самбірському міськвиконкому | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
