З 1 жовтня по 31 грудня у Львівські області діятиме заборона на вилов струмкової форелі.
Цю рибу здавна називають королівською. Звісно, не за пістряве забарвлення, а й за чудові смакові якості (належить до лососевих) та те, що впіймати її не кожному до снаги — треба мати особливе вміння і хист. У Львівській області форель населяє холодні, чисті і швидкотекучі струмки і річки, які переважно мають піщано-галькове дно. А це — гірські притоки річки Дністер, які є сприятливим середовищем для природного відтворення струмкової форелі. І хоча згідно з «Правилами любительського і спортивного рибальства», ловити цю рибу заборонено впродовж року, це не зупиняє від полювання за нею ні місцевих мешканців, ані туристів, які в такий спосіб завдають величезної шкоди іхтіофауні Західної України. Щоб зберегти в належному стані середовища перебування, шляхи міграції, а також взяти під охорону місця нересту форелі струмкової — жовтень, листопад, грудень, на які припадає нерестова пора форелі струмкової, оголошені місяцями охорони цього виду риб у нашій області. Тому полювання на неї в гірських притоках басейну ріки Дністер вважатиметься незаконним і каратиметься притягненням до адміністративної, фінансової та, в окремих випадках, кримінальної відповідальності. Ось де на вилов річкової красуні накладено табу: — у верхів’ї річки Стрв’яж та її правої притока в околицях села Терло (ліва притока ріки Дністер) — Старосамбірський район; — у верхів’ї річки Бережниця (правої притоки річки Стрий, в околиці м. Моршин) — обидві річки — Стрийський район; — у річці Стрий в околиці с. Ісаї — Турківський район; — у річці Бутивлі і всіх її притоках (ліва притока річки Орява, лівої притоки ріки Опір); у річці Орявчик та всіх її притоках (ліва притока річки Орява, лівої притоки ріки Опір); у річці Панасівка, та всіх її притоках (ліва притока річки Орява, лівої притоки ріки Опір); у річці Довжанка, та всіх її притоках (ліва притока річки Орява, лівої притоки ріки Опір); у річці Славська, в районі с. Волосянка (права притока річки Опір); у річці Опір, в районі с. Лавочне; у правій притоці річки Опір, в околицях с. Либохори; у правій притоці річки Стрий і всіх її притоках вище села Тишівниця; у річці Кам’янка (права притока річки Опір) від с. Кам’янка до с. Дубина (місце впадіння в річку Опір); у річці Зелем’янка (права притока річки Опір) в межах с. Гребенів; у річці Бринівка (ліва притока річки Опір) від с. Тухолька до с. Тухля — усі річки — Сколівський район; — у річці Бистриця, та всіх її притоках (права притока ріки Дністер) від її початку до с.м.т. Підбуж — Дрогобицький район. Окрім цього впродовж нерестового періоду (з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року) у вказаних водних об’єктах та в їхніх прибережних захисних смугах заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові, бурові роботи, видобуток гравію та піщано-гравійної суміші, трелювання лісу, а також — пересування будь-яких плавзасобів. Адже форель надто чутлива до дії несприятливих антропогенних чинників. Вплив останніх особливо відчутний на мілководних ділянках водойм, до яких ця риба прямує під час нересту, обираючи переважно місця з глибиною не більшою за 60 см. Самки на кам'янистому дні розгортають хвостом гальку, щоб утворилась ямка. Туди відкладають ікру, яку зверху загортають камінцями. До наступної весни зародки розвиваються під шаром гальки, що промивається швидкою водою. За цей час безліч їх гине, знищується хижаками. Та й самі форелі при нагоді не відмовляються поласувати своєю ж ікрою. Зауважмо, що плодючість форелі невелика — до тисячі ікринок (переважно — від 200 до 600 шт.). Для порівняння: плодючість коропа — від 90 тис. до 1,7 млн.; карася — від 8 тис. до 800 тис.; щуки — від 1,6 тис. до 260 тис. Ікринок. Навіть усім відома верховодка відкладає до 4 тис. ікринок. Таке ж табу на вилов цієї риби уже діє у Закарпатській (термін — із 10 вересня цього року і до 10 січня 2019 року), а із 31-го жовтня розпочнеться двомісячна заборона і у Івано-Франківській області. Тим же, у кого дуже свербітимуть руки, і лихий поведе на полювання за фореллю варто пам’ятати, що: — За незаконний вилов форелі струмкової, а також за порушення Наказу (лов біоресурсів в забороненому місці), державними інспекторами на порушника складається адміністративний протокол за ч.3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою накладається штраф у розмірі від 2 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 гривень). — У разі встановлення державними інспекторами рибоохорони факту ловлі форелі струмкової або інших біоресурсів незаконними знаряддями лову на порушника складається адміністративний протокол за ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою накладається штраф у розмірі від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 до 680 гривень). — Також за кожну незаконно виловлену струмкову форель нараховуються збитки в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 гривень) — згідно Постанови Кабміну № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». У випадку, якщо рибак зловив ще й інші водні біоресурси в забороненому місці, то додатково будуть нараховуватися збитки за кожну незаконно впійману особину, згідно вище зазначеною методики. Володимир Вацко wz.lviv.ua |