Цей матеріал вперше побачив світ на сайті "Самбір-майдан"(Sambirmajdan.at.ua) 1 липня 2015р. У витоку спорудження меморіального комплексу "Пам "ятай" на староєврейському цвинтарі в м.Самборі стояв Марк Фрейман , якого підтримав один з найавторитетніших рабинів Канади Раувен Булка.

Наш коментар із світлинами фотоаматора(читати післямову).

Відомо, що єврейська громада в тому числі  з української діаспори в м.Торонто (Канада) вже біля двадцяти  років піднімає питання впорядкування цього місця масових захоронень. За роки незалежності за їхні кошти було прокладено  бруковану алею,

на центральному вході встановлено відповідні ворота.На місці масових розстрілів евреїв зведено дві  братські могили.

Почались відновлювальні роботи огорожі навколо кладовища. На меті було освітлення кладовища тощо.

Але щоб  загальмувати цей процес місцеві ура "патріоти"-чиновники  спромоглись лишень на встановлення   Хрестів на місці розстрілу громадян українського походження. Не інакше як глум над їхньою пам"ятю слід розцінити "сусідство" з футбольними воротами.

Нині  це святе місце має такий непристойний вигляд

 і лише з відвідуванням території  львівських урядників та закордонних гостей змусило міських чиновників організувати толоку по косінню бурянів.

Добре, що нарешті знайдено компромісне рішення із зведенням меморіального комплексу жертвам нацизму .

У Самборі під час круглого столу обговорили облаштування в м. Самбір території колишнього єврейського кладовища та місць масових розстрілів і поховання людей різних національностей та віросповідання.

Його учасниками стали представники влади різних рівнів, духовенства, громадськості, родичі загиблих у Самборі в період  Другої світової війни, представники єврейської громади та української діаспори в Канаді, – повідомляє прес-служба Самбірської міськради.

Зустріч стала першою після проведення археологічних досліджень українською і канадською сторонами. Основна мета – вироблення спільного бачення щодо вшанування жертв різних національностей і віровизнання періоду німецької окупації в м. Самбір.

Згадану територію умовно можна поділи на дві частини: єврейські захоронення від середньовічного періоду та місця масових розстрілів людей різних національностей та віровизнання. Такі висновки зроблено на основі свідчень очевидців і проведених канадськими пошуковцями та працівниками КП ЛОР «Доля» археологічних досліджень.

Також виявлено останки 17 воїнів УПА, розстріляних нацистами у липні 1944 р. Крім того, є фотоматеріал, який засвідчує про захоронення зі східного боку цієї території військових російської царської армії періоду Першої світової війни. Існують письмові свідчення про розстріли нацистами в період Першої світової війни українців, поляків, людей ромської національності. .

Начальник відділу архітектури і містобудування виконавчого комітету Самбірської міської ради Тарас Дзюбинський запропонував первинний варіант упорядкування території кладовища, де передбачено спорудження меморіалу пам’яті загиблих людей різних національностей і віросповідання.

Також вирішено створити робочу групу, долучивши до неї представників місцевої і обласної влади, духовенства, громадськості, єврейської спільноти. Її завданням буде обговорити і дійти згоди щодо майбутнього меморіалу.

Наша післямова. В глухі часи радянської імперії комуністичні верховоди, заграючи з світовим єврейством, дозволили встановити цю пам"ятну таблицю. То чому нині окремі, так звані псевдопатріоти пручаються , щоб це святе місце набрало цивілізаційного християнського вигляду?Замість того щоб сприяти , дмухали  проти вітру.Все це не могло не відбиватись на авторитеті української державності, яка щойно стає на ноги і потребує підтримки, солідарності міжнародної спільноти,зокрема, держави Ізраїль.

Одним з прикладів порозуміння стало визнання Верховною Радою України Голокосту.Добре було б, щоб у свою чергу, Кнесет Ізраїлю визнав факт Голодомору на нашій землі, родоначальником якого був сталінський сатрап, нацист за походженням Каганович.

Сподіваємось, що так воно і буде в ім"я миру і злагоди між народами обидвох держав -України і Ізраїлю.

Приклад в цьому демонструють толерантні самбірчани.

Антон Рогач, член Національної спілки журналістів України