"Я за життя стiльки сала з’їв, що соромно свиням в очi дивитися”.

"Лариса Павлівна, прошу вас, кінчайте швидше, бо я вже не можу”, — сказав народному депутату Ларисі Скорик під час її тривалого виcтупу.

"З дитинства і по сьогодні від трудових ста грамів не відмовляюсь”.

"Перші двадцять років життя мене мучила одна думка: як наїстися”.

"Колись Ленін писав, що ми досягнемо такої продуктивності праці, що відхожі місця будемо робити з дорогоцінного металу. От якби хтось підняв його років 20 тому і показав наші відхожі місця… Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!”

"Будучи головою Київського облвиконкому, зібрав усіх дільничних області та сказав: не дай Бог вам у якоїсь бабусі в селі забрати пляшку самогону, яку вона вигнала, щоб розплатитися за привезені дрова або солому, погони позриваю”

"Вони хочуть впихнути невпихуєме. Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе”.

"Депутат Хмара, не висіть над головою!”

"Увімкіть мікрохвон у задньому проході!”

"Депутат! Депутат! Не помню хвамілії – той, шо у піджаку! Відійдіть від мікрохвона і займіть своє місто”.

"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!” – Одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.