Не хотілось виносити сміття з самбірської хати. Цей фрагмент міської господарки зафільмували ще до Нового року. Більше того звернули увагу штабному достойнику, який  відає канцелярськими справами, щоб полагодити систему і не допускати такого марноправства. На що чиновник відповів:

-Це ми свідомо зробили, бо інакше сморід поширюється на всю установу.

Виходить, що цим "душком" просякнутий кожен урядник, що працює в ратуші. Мовляв не з власної кишені йде оплата за воду.А це не малі кошти. Якщо ціна 1 куб.м.води вже перевищила 20 грн., а такі втрати щонайменше кожної доби,  порахуйте скільки грошенят платників податків  пущено коту під хвіст..

Про яке господарське око можна говорити в масштабах цілого міста?

Пригадав історію заробітчанства у західній частині ФРН двадцятип"ятирічної давності, поблизу містечка Peine. За перший тиждень роботи бауер платив по 100 марок щодня, другого тижня по- 50. Третього  не дав ні цента, а полічив скільки  вокористали води для сангігієни, за світло і т.д. До речі,власник  коли відкривав кран в умивальнику то спочатку закривав його стік, щоб вода збиралась в умивальнику і тоді приступав до умивання. Інші знайомі розповідали, що приїхавши в Англію, з дороги попросились у душ. Господарі не відмовили, але через певний час умивання, просто вимкнули гарячу воду. Мовляв вони стільки води використовували за декілька прийомів душі, що українські гості за 1 раз.

Скажете дивно, якби не було так сумно. Висновки робіть самі, чому ми такі бідні? Тим часом з маленького струмка "пливе" ріка безгосподарності. І так на кожному кроці, відслідковується залишок совкового мислення.

Антон Рогач, член громадської ради при міськвиконкомі 

Р.S.Ми не досліджували, чи встановлений лічильник на користування водою у ратуші- нехай цим займуться депутати, вирахують з чиєї кишені мають бути покриті втрати.Як кажуть: давайте будувати Україну з себе!