Про завод вже можна говорити у минулому часі. Скоро від  нього залишаться рожки та ножки. Подякувати за це можна місцевим псевдодемократам , які палець об палець не вдарили, аби зберегти підприємство .Трохи історичного екскурсу. Чи не з їх відома ще на зорі нашої незалежності спритні ділки  поцупили 1тис.т. цукру- піску?  Ми не обмовились- цілий залізничний ешелон вивезли солодкої продукції  у невідомому напрямку . Розповідають, що «червоні слідопити» ще й досі роблять вигляд неначе винюхують, куди ведуть сліди злочину. Не нам забирати «хліб» у чатарів. Хоч мафія безсмертна .Зупинимось на тому, що лежить, як кажуть на поверхні. Відомче житло прихватизували всі , хто мав і не мав відношення до нього. Приклад – добротне приміщення дитячого садка, та й не тільки.  Натомість сотні робітників тішились  майновими  сертифікатами . Потім їх «обдарували-обміняли»  на акції підприємства. Хто був у керівного руля заводу  скористались, аби позолотити ручки, а простих виробничників радували процентами на активи. Як виявилось ,  вони  залишили у розбитого корита з пустими папірцями. Спрацювала схема: підприємство перевели у закрите акціонерне товариство з обмеженим колом осіб, згодом   перепродали,одне слово кінці у воду…      

  Перед кожними виборами  кандидати у депутати різних рівнів обіцяють власникам заводських активів повернути їхне право на майно, але сподівання виявляються марними. Не за горами чергова  виборча компанія до найвищого законодавчого органу держави. Зрозуміло, що кандидат у народні депутати, який зробить перший реальний крок у напрямку справедливості  здобуде прихильність у самбірських виборців. А це сотні , а може і більше тисячі осіб, адже обкраденим виявились цілі сім’ї, родини.

Ще таке. Вже не перший рік ніхто не розраховується за оренду землі заводської території , а це десятки гектарів. Торік  заборгованість перед бюджетом склала більше двох мільйонів грн. Чим викликана така поблажливість з боку місцевої влади? Невже спрацьовує фактор корупції? Може вартувало б, хоч невеличкими земельними ділянками компенсувати активи акціонерів?  Це окрема тема.

  На останок порада. До наших рук потрапила авторська кольорова візитка, виготовлена за останнім словом поліграфічної техніки, самбірчанина Дмитра Шикітки.   Виявляється ,він надає безкоштовну юридичну допомогу, як представник громадської приймальні «Західно-Української ліги прав людини». Розміщена приймальна в м. Самборі, вул.Руська, 1а тел.0678470222. Радимо скористатись такою нагодою. Не виключено, що пан Шикітка, якого знають у Самборі ,як ділову людину, допоможе розв’язати клубок приватизаційної афери, і не тільки, на цукровому заводі.  Немає зла, аби не вийшло на добро.

 P.S.Нам залишається побажати, щоб рекламна продукція відповідала змісту практичної роботи добровільного юриста.