Минула суботня північ подарувала чергове спортивне свято. Бій нашого супер-важковаговика Володимира Кличка із французом Мармеком тому підтвердження. Уже в четвертому раунді українець подолав свого суперника. Так як складувався початок поєдинку, в кінцевому результаті ніхто не сумнівався, адже земляк переважав француза за  фізіологічними параметрами : вазі, росту. Про технічний рівень підготовки вже не говоримо.

 Інша справа,  двобій двотижневої давності  Віталія Кличка із  англійцем Дереком Чісора , що тривав усі дванадцять раундів. Весь цей період  прихильники братів Кличко   були у напрузі. Але Віталій   методично вірно розподілив свої сили, враховуючи , що противник був на 12 років молодшим. Крок за кроком йшов до переможної мети, хоч похвилюватись нам довелось не мало, адже йшлося про престиж всього здобутого у спортивній кар’єрі .  Всі троє суддів  віддали перевагу українцеві за сумою набраних очок.

Як приємно було чути , коли Віталій  звернувся з подякою за підтримку   українською мовою, яку слухали у 150 країнах світу  500 мільйонів глядачів. Сльоза наверталась, коли звучав Гімн нашої держави. Мимоволі пригадались слова Ліни Костенко із книги «Записки українського сумашедшего», адресовані  спортивному  герою: «Був би хороший гетьман, по-сучасному, мовлячи, президент». А редактор газети «День» Лариса Івшина назвала Віталія українським Гераклом.

Не часто бувають такі приємні миті. Іноді ми самі не шануємо те, що маємо. Відомо, що Кличко старший заявив про себе, як і про успішного  політика, очолюючи партію «Удар». На День Соборності у Києві підписав угоду, хоч із застереженнями, про входження до комітету опору диктатурі і вироблення спільних дій в час майбутніх парламентських виборів.

 У свою чергу не так давно лідери трьох політ партій Львівщини- «Фронт Змін», «Батьківщини», і «Свободи» підписали  аналогічну заяву. Мимоволі виникає запитання?: а чому серед них не має партії «Удар». На мій суб’єктивний погляд відповідь проста: навіщо ділити виборчі  округи на чотирьох,  якщо можна обійтись трьома ,  відповідно визначивши по них  майбутніх  кандидатів до Верховної Ради( не важко здогадатись, чия позиція переважає в регіоні і відповідно диктує умови).

На певні роздуми наводить і недавнє голосування в обласній раді щодо незадовільної оцінки роботи  голови облдержадміністрації, за яку проголосували 70 депутатів. І знову «за бортом» залишились  три  партійці  «Удару».  Як виявилось, з останніми  ніхто  не погоджував  принцип голосування, передбачаючи достатню кількість голосів, то навіщо піднімати комусь  авторитет, коли можна обійтись? Чи не шкодить загальній справі таке галицьке гетьманство?

Не випадково  нещодавно, виступаючи перед  самбірчанами,лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, обминув відповідь про ставлення до партії , яку очолює Віталій Кличко. Будемо відвертими , якщо в західному регіоні домінують свободівці, то в центральній і східній частині держави  симпатики Кличка   складають помітну силу і з цим не можна не рахуватись. Одне слово, треба  поєднати спортивний дух з патріотичними настроями, а не обмежуватись кон’юктурною стратегією містечкового рівня. Тоді кінцеві результати будуть вагомішими..