Поки на селах не «запряглися» у городи, мають іншу нагальну роботу – збирають березовий сік. Добре пригріло сонечко, і він швидко пішов у рух, встигай тільки підставляти посудини під саморобні «краники» у вагітних березах. Їхній нектар – добра підмога не тільки для власного здоров’я, а й для власної кишені.

В урочищі «Корчунок» ці білокорі красуні здалеку виділяються з-поміж грабів і буків. До місця їх «дислокації» приїжджають автомобілями, саморобними тракторцями. У багажниках і на причепах – десяток 20-літрових фляг з-під «Моршинської» (туди згодом затарять березові «сльози») і штук двадцять півторалітрових пляшок – у них крапля за краплею стікатиме з просвердлених отворів цей весняний еліксир. 

Зустрічаємо сімейство Нараївських: батько, мати і їхній дворічний син Максим. Поки берези віддають свою вологу, всілися на галявині, відпочивають. Поєднують приємне з корисним. 

- Живемо ми у місті, а на вихідні приїхали у село провідати рідних, – каже пані Люба. – Плануємо назбирати соку літрів двісті – щоб до літа вистачило на десять осіб. Тато наш каже, що сік з берези добре прочищає його організм. Та й нам його пити обійдеться дешевше, ніж купувати у магазині мінералку. 

Готують березовий сік Нараївські традиційно: кип’ятять, додають цукру, лимонної кислоти. А потім вкидають кілька листків каркаде – і прозора цілюща рідина стає ніжно-рожевою, віддає знайомим чайним ароматом… 

У педагога Іванни Перунової-Звіришин, яка любить готувати кулінарні делікатеси, – своя метода. Приправляє березовий сік сушеним виноградом і яблуками. На 40 літрів перекип’яченого соку вкидає дві пачки родзинок і півлітра сушениць, дає хвилин 15 покипіти. У цього різновиду березового соку смак солодко-кислуватий.

- Зазвичай заготовляємо соку два бідони, щоб до осені вистачило, – каже Іванна Богданівна. – Звільнені слоїки потім використаємо під інші сезонні закрутки. Цієї весни маємо багато роботи на господарстві, тож нема часу самим ходити до лісу. Швидше за все, купимо сік у знайомого господаря на хуторі Долини. За скільки? – поки що не знає­мо. Чоловік розповідав, що літр нині продають за гривню… 

Нейтральний аромат березового соку подекуди заміщають смаком кмину, калини, шипшини, апельсину, чорносливу, карамелі. Для сапальників чи косарів такий напій у літню спеку – найкращий тонік. Знаю по собі. 

На Галичині березовий сік в останні роки збирають суто аматорським способом. Лісництва за цю справу не беруться – кажуть, вельми затратно. Та й переробних підприємств майже немає. А от на Волині, Поліссі, у Чернігівській області цей промисел поставили на широку ногу, чимало зароблять на ньому. Фахівці з Держкомлісу розповідали нам, що сік з українських беріз п’ють у Польщі, Німеччині і навіть у США.

газета "Високий замок"