Тривають урочистості, присвячені 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького. Своєрідно пошанував його ювілей колектив Самбірської центральної районної бібліотеки. Її директор Надія Фетісова, яка є автором оригінальних сценаріїв до різноманітних свят, на цей раз обрала таку форму, як духовна година «Митець з іконою в душі». Адже Михайло Вербицький перш за все був священиком.

У межах цієї години, яка відбулася в самбірському міському Народному домі 26 березня, Надії Йосипівні і її аматорам вдалося відобразити життєпис душпастиря і творця сакральної і світської музики. Завдяки хоровому колективу «Благовіст» церкви Різдва Івана Хрестителя, який вона залучила до програми, самбіряни відчули джерельну глибину багатьох частин Святої Літургії, написаної о. Михайлом. Як завжди, чудово звучало триголосся вокального жіночого ансамблю «Надія» ЦРБ. У його виконанні вперше прозвучала пісня на слова і музику Омеляна Леськіва «Край Вербицького». Брати Роман і Назарій Іваники доречно заспівали одну з пісень Ігоря Білозора, 60-річчя якого співпало з 200-річчям Вербицького.

Як автор сценарного проекту та його постановник, Надія Фетісова відшліфувала все до дрібниць. Обабіч імпровізованого престола стояла вівтарна дружина зі свічками, до присутніх звернувся молодий священик собору Покрову Пресвятої Богородиці о. Дмитро Сенейко, перед виходом на сцену хору «Надія» біля престола з»явилилися двоє ангеляток, органічно було вплетено в канву дійства мізансцену з мелодрами «Підгоряни» (автор музики Михайло Вербицький), переконливо прочитала Надія Йосипівна поему-присвяту композитору, яку написала самбірська поетеса Любов Бендза. А справжньою сценарною знахідкою було введення в «духовну годину» постаті самого Михайла Вербицького. В його ролі незмінний актор спектаклів Народного театру ім. Леся Курбаса  на фоні «Карпатської мелодії» Мирослава Скорика виголосив монолог-заповіт до поколінь нинішніх і прийдешніх українців.

Якби Михайло Вербицький не сотворив більше нічого, крім мелодії на вірш «Ще не вмерла Україна», він все одно став би генієм, бо ця мелодія звучала щогодини на Майдані, звучить в Донбасі, додаючи завзяття борцям за волю України. Зазвучала вона у виконанні аматорів і глядачів на завершення духовної години « Митець з іконою в душі».

А В СТРІЛКАХ НА СТАРОСАМБІРЩИНІ ПРОЙШОВ ФЕСТИВАЛЬ ДУХОВНОЇ ХОРОВОЇ ПІСНІ ім. МИХАЙЛА ВЕРБИЦЬКОГО.

Таке пісенне свято в селі, в якому два з половиною роки в середині ХІХ ст. настоятилем храму вмч. Євстафія ( ця святиня досі є в Стрілках), був Михайло Вербицький, вперше відбулося в 1993 році. Протягом 22 років сім разів з»їжджалися там дорослі і дитячі хорові колективи, щоб прославити творця музики Державного гімну України.

Відбувся фестиваль 29 березня. Розпочався він на площі біля каплиці і пантеону слави УПА, де теперішній настоятель храму о. Володимир Паращич відправив молебень за ювілей душпастиря і композитора, а зведений хор виконав «Ще не вмерла України». А саме свято пройшло в Народному домі, який порадував глядачів гарно відремонтованим залом, у чому заслуга директора Володимира Курчика. До стрілківчан і учасників фестивалю ім. Михайла Вербицького звернулися Омелян Леськів і о. Ярослав Грица.

Відкрили пісенно-хорове свято «Отче нашем» наймолодші співаки – учні Верхньолужоцької школи. Після них виступали Народна хорова капела «Світанок» з Добромиля, камерний хоровий ансамбль «Собор» і Народна хорова капела «Дністер» зі Старого Самбора, Народний хор «Візерунок» із Старяви, церковні хори з Головецька і Ясениці Замкової. А завершив фестиваль хор "Бойківщина» Народного дому Стрілок Усім колективам голова районної ради Орест Бонк, начальник відділу культури РДА Петро Юрчик і Омелян Леськів оголосили подяки і вручили письмові аналоги.

А тепер найцікавіше: 200-річний ювілей Великого Українця Михайла Вербицького своєрідно вирішив увічнити вчитель музики з Головецька, а по сумісництву диригент стрілківського хору «Бойківщина» Микола Пукій. 26 березня в Стрілках відбудеться ще один такий фестиваль і в ньому братимуть участь тільки шкільні хори. Перед його початком за задумом п. Миколи на майдані біля пантеону слави УПА 200 сопілкарів, а найбільше їх буде з його школи, де цей музичний інструмент найпоширеніший, виконають Національний гімн «Ще не вмерла Україна», який у березні 1996 року став Державним суверенної незалежної України. Про це повідомлено комітет Книги рекордів Гіннеса нашої країни. Отже, того дня на Старосамбірщині побувають працівники цієї організації, щоб зафіксувати цей своєрідний рекорд. Просімо лише Всевишнього, щоб 26-го була погожа днина.

Текст і фото Ігоря Тиличка.