Про те, чому бойків називають бойками, сперечаються вже понад 100 років. Назву бойків виводили від кельтського племені бойїв, від форми звертання до Бога «богойку», від вживаної в окремих селах частки «бойє», що означала ствердження, згоду.

Іван Франко виводив цей етнонім від слова Бойко, тобто воїн. Українські мовознавці назву бойків пов’язують з антропонімом Бойко, віддавна поширеним у слов’ян. Польські етнографи відстоюють думку, що назва етнографічної групи походить від продавців солі та волів. Бойком, на їхнє переконання, називали впертого і повільного вола. Краєзнавці на Бойківщині вважають, що горян називали бойками, передражнюючи їхню вимову твердого и, який в деяких говірках звучить подібно до о. Самі бойки подекуди соромилися своєї назви, називаючи себе гірняками або верховинцями. До початку ХХ ст. вони більше тяжіли до руської (української) тотожності, називаючи себе русинами (українцями), людьми руської віри.