Наш коментар

Ми вирішили подати на Ваш розгляд короткий витяг із роздумів  Блаженнішого Любомира  Гузара, який він виклав у газеті "Дзеркало тижня". Добре було б, якби духовні отці нашого краю прислухались до порад Високого проповідника слова Божого. Не абстрактно закликали любити ближнього, як самого себе, а демонстрували це власним прикладом.

Ми вирішили подати на Ваш розгляд короткий витяг із роздумів  Блаженнішого Ярослава Гузара, який він виклав у газеті "Дзеркало тижня". Добре було б, якби духовні отці нашого краю прислухались до порад Високого проповідника слова Божого. Не абстрактно закликали любити ближнього, як самого себе, а демонстрували це власним прикладом.

Тим часом, при неймовірній матеріальній скруті, спонукаємо нарід до зведення нових і нових церковних споруд. Із святими Отцями заграє і місцева  влада, виділяючи ділянки під їх будівництво, переслідуючи одну мету- сподобатись віруючим, як потенційних виборців. Час подбати не про кількість духовних осередків, а проповідувати християнську мораль на прикладі життя  кожної релігійної громади.

— Нещодавно Далай-лама опублікував допис, у якому піддав сумніву вплив релігії на сучасний світ. Він вважає, що релігії не допомогли вирішити жодної проблеми, а тому у практичних питаннях соціального чи політичного штибу до них не варто прислухатися. Як вважаєте ви?

— Мені прикро це казати, але в цьому, на жаль, є багато правди. Церкви назагал абсолютно замало роблять.

— Тобто ви вважаєте, що церкви можуть-таки щось робити, якось впливати на поточну ситуацію?

— Кожен може вплинути на ситуацію, якщо завдасть собі труду. Ось вам приклад. Один поляк, який у 1970–1980-х роках був молодим чоловіком, заангажованим у політиці, розповідав мені, як він питав тоді в одного з лідерів "Солідарності": скільки нам треба буде часу, щоби повернутися до європейських стандартів? І той поважний політик відповів: те візьме багато часу. Але польське чудо сталося за 10 років. За 10 років Польща інтегрувалася до Європейського Союзу. Одним з елементів, якому свідомі поляки приписують той успіх, було те, що їхня церква дуже послідовно, дуже часто проповідувала, як має поводитися віруюча людина. Моє враження таке, що в нас цього замало. Є певні порухи: часом і католики, і православні, і протестанти — духовна верхівка — щось роблять у тому напрямі. На Синодах чи на інших духовних зібраннях з'являються іноді дуже позитивні відозви. Але я питаю в мешканця України, парафіянина з одного з великих міст: коли у вас востаннє під час проповіді говорили про корупцію? Відповідь — жодного разу. Це дуже прикрий факт. Церква жодним чином не впливає на поведінку не те що громадян узагалі, навіть на спосіб життя власних парафіян. Вона не говорить їм про те, що є важливим для них не лише як для громадян — для християн. Церковнослужителі повинні показати більше почуття відповідальності супроти суспільства. І проповідувати ті християнські чесноти, яких суспільство сьогодні особливо потребує, — поняття справедливості, поняття правди. Мені хотілося б, аби таке зрушення сталося. Якби неділю за неділею парох під час проповіді говорив людям про стандарти громадянської поведінки, що достойні християнина. Тоді ми би мали помітні результати вже за доволі короткий час. Хтось має почати це робити — виховувати громадянина, давати йому моральні орієнтири, лікувати його духовні хвороби. Мені здається, це цілком природнє завдання для церкви. Мені прикро казати таке про церкву, про своїх братів — але ніц не зробиш, церква не впливає на світ так, як могла би, як мала би впливати. Тому я тут мушу багато в чому погодитися з Далай-ламою. Але я сподіваюся, що ми на початку якогось звороту.
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/personalities/lyubomir-guzar-pravdive-zamirennya-sprava-oboh-storin-_.html