Але пробачати треба. Психологи кажуть, що таким чином ми знімаємо з душі камінь, який руйнує нас зсередини. Психологи кажуть, що образа - це досить гнітюче переживання, яке приносить страждання. І навіть якщо людина й рада позбутися його, це не завжди виходить.

Навпаки, є бажання покарати кривдника, відплатити йому. Між тим, коли людина ображена, вона завдає болю тільки собі - адже той, хто образив, часто й не знає про це.

Або ж людина очікує якоїсь спокути, компенсації, особливих вибачень - на кшталт "щоб на колінах приповз” або "вимолював прощення”. Або ж не може простити, бо вважає, що таким чином ніби дасть індульгенцію кривднику, а він на це не заслуговує. Між тим, слід зрозуміти, що прощення робить краще тому, хто прощає. Адже образа завжди завдає шкоди, як психологічної, як і фізичної (це почуття нерідко викликає хвороби тіла) лише скривдженому. Тому порада одна - навчіться прощати.