08:59 Торговельні комплекси ростуть, а землі "пливуть"... | |
123456 Самбірські пасажирські автоперевізники зводять об"єкт на привокзальному майдані. Звичайно, що якийсь куточок у новобудові буде вділено під автостанцію. Передбачається,що люди матимуть можливість очікувати транспорт не під відкритим небом, а в належних умовах. Міська громада вправі задати питанням: чи не забагато земельки відведено для такого сервісу? Під прикриттям благих намірів на очах виростає черговий торговельний комплекс: "святе місце" пустим не буває. Ця світлина також має відношення до автобусних перевізників. Мова йде про маршрути місцевого значення.Який тут "сервіс" годі й підкреслювати. На цьому клаптику складно забезпечити належний комфорт, дотримуватись техніки безпеки. Таку автобусну катавасію інакше,як колапсом годі й назвати В той же час на ці кілька метрів квадратних, що "зарезервовані" шансами і відділена від приміської автостанції(див.світлину) хтось також уже "кинув оком".Ніби-то про все це було домовлено ще попердниками у владі,але і нинішні "патрійоти" з печатками і без неї,напевно, включені у "долю", інакше не закривали б очі на такі картинки з натури. Що з цього приводу скаже депутатська більшість? Пригадується який рейвах був піднятий перед останніми місцевими виборами за "автобусні шлагбауми" на привокзальній.Тепер виходить знайшли "порозуміння". Вправі запитати, яку вигоду має від цього громада,коли так "пливуть" до приватних структур земельні ділянки? Хто і коли чув про оголошення тендерів- конкурсів на їх "освоєння"? Спрацьовує договорняк на зразок: ми вам, ви нам. Без "одобрямсу" депутатської еліти тут також не обходиться. Тепер про таке. Відразу після формування нової ратушної команди директор ТзОВ"Самбірська ГРОД" Степан Мандюк запропонував провести реконструкцію міського стадіону(http://sambirmajdan.at.ua/news/2016-02-22-1886),(http://sambirmajdan.at.ua/news/2016-02-23-1905). На місці адмінприміщення спортшколи (старої польської конюшні-барака) звести сучасний комплекс. В цоколі пропонувались душові,суддівські, вбиральні, інші допоміжні кімнати. Перший поверх за проектом мав служити службовими приміщенням для спортовців із тренажними та спортивними залами тощо. За міською громадою зберігалась комунальна власність на цю нерухомість. Все це колектив будівельників мав намір провести власним коштом,без жодної копійки з міського бюджету. Як компенсацію за затрати підрядники погоджувались на право на свій розсуд використовувати другий і третій поверх у проектованій новобудові .У свою чергу міськрада мала також погодити виділення для ТзОВ "Самбірська ГРОД" кілька ділянок для житла, п"ять квартир в одному з кварталів згідно умов остання схильна була виділити для соціальних потреб міста. Автоматично вирішилась би проблема відселення сім"ї з будівлі , де розміщений музей Леся Курбаса. Крім цього Степан Миронович разом із депутатом-меценатом Ярославом Степановичем Кузьмяком авансували взяття під свою опіку міської футбольної команди. До речі, протягом минулорічного сезону вона посіла четверте місце серед провідних колективів Львівщини. Витрати на її утримання, а це більше одного мільйона гривень, взяли на себе ці два підприємці. Це так до слова. На жаль, не дійшло до винесення проекту забудови на громадське обговорення,навіть до підписання угоди про наміри.А шкода. При їх реалізації міський голова Юрій Петрович Гамар- колишніій викладач фізвиховання, мав всі шанси ввійти в історію Самбірщини,як людина котра серцем і душею вболіває за здоров"я і розвиток підростаючого покоління. Не виключаємо, що на черзі вирішилось би питання зведення плавального басейну, теоретичні розмови про який ведуться не одне десятиліття. Взяли гору різного роду консультанти- нашіптувачі. Потім це спричинило ратушну кадрову кризу. Тим часом бачимо, як вже не перший рік розтринькується міська земельна власність: будова в саду міської лікарні, біля електропідстанції коло майданчика десятої школи тощо, від яких в бюджет поступило ноль цілих і ноль десятих гривень. А де обіцяні конкурси-тендери? Якщо на пні заблокували ініціативу пана Мандюка, то найдіть їм альтернативу.Тепер для нього ці пропозиції- пройдений етап.Навряд чи нині він до них пристав би.Це до роздумів. Привокзальна забудова засвідчує про своєрідну схему привласнення ділянок. Привід- оренда. Одним з прикладів планування на переспективу є будівництво спортивного комплексу з футбольною ареною біля цегельного заводу.Можна стовідсотково стверджувати, що нинішня малеча , котра ходить "пішки" попід стіл,не дочекаються реалізації цього задуму-проекту. Не інакше, як оглупленням самбірчан, фантастикою таку ініціативу годі назвати. Хто і з чиєї кишені може позволити собі виділення коштів, які вимірюються біля сотні мільйонів гривень при нинішній матеріальній скруті? Тим часом торговельні комплекси ростуть, громадські землі "пливуть" ... На додаток ще одна світлина, яка може служити "візитною карткою" самбірської влади за всі більш,як 25 років "демократичного урядування". Скажемо, що такої ганьби годі віднайти у всьому галицькому краї. Добрі господарі про собак більше дбають, ніж в Прикарпатській столиці, як гонорово себе іменуємо, про фізичний розвиток, маючи реальні можливості поправити стан справ. Ніякий фасадний марафет не вратує цю прогнилу будову більш як столітньої давності. Цей об"єкт , що слугує за адмінприміщенням ДЮСШ, чиновники -аматори спромоглись занести в перелік пам"яток архітектури місцевого значення і теоретично перебуває під охороною держави. Що з цього виходить судіть самі. Розмірковуємо про європейські цінності, а на практиці загальмовані, по -польськи-zacofani! Антон Рогач, член громадської ради при міськвиконкомі, член НСЖ України | |
|
Всього коментарів: 4 | |
| |