Шості бойківські фестини відшуміли- відгуділи, та ще довго точитимуться розмови про це дійство на турківських теренах. На велике свято зібрались горяни зі всього світу, які думками і помислами приросли до цієї землі, де кілька віків тому навівав страх на вельмож народний месник Олекса Довбуш із опришками.Скільки легенд переповідають пов"заних з його іменем годі оповісти. Вкраї є не одна криниця з водичкою від якої око "в"яне", зціплює зуби від прохолоди, де за переказами зупинявся славетний месник.
Гірко описував про цей край Великий Каменяр- Іван Франко. Затямились рядки з одному з оповідань про село Бориня: в селі школа вже літ сто, та письма не зна ніхто.
Хто тільки не гнобив і не глумився над горянами. За других руских(такий вислів вживали поміж собою турчани) в Турку зі Львова відправляли до праці в тутешньому кам"яному кар"єрі так званих тунеядців. Для них це було добровільно-примусове покарання.