„Śpieszmy się kochać ludzi, tak szybko odchodzą” – J. Twardowski. W dniu 10 marca 2018 roku, w wieku 79 lat odszedł ukochany mąż, ojciec i dziadek, ś.p. Jan Steć, syn Michała i Rozalii, ur. 1939 roku w Krajnie, parafia Łodzinka. Zmarły zostawił za sobą w Kanadzie żonę Irenę, córkę Ewę (Beatę), syna Adama i wnuków Sofiję, Orianę i Borysława.

Це  рядки-скорботи рідних  Івана Михайлович Стеця. Висловлюємо і свій глибокий біль та жаль за людиною щирого серця і душі, який понад уже закохувався в Україну. У середині вісімдесятих років минулого століття за вільнодумство був інтернований в Польщі. Перебування в Канаді не уявляв собі без неньки-України. В час демократичної віддушини ластівкою прилетів до Прикарпатського краю.У Самборі у 1989році. пропонував свої послуги з розповсюдженням релігійної літератури. Став одним з перших жертводавців на будівництво греко-католицького Собору в Самборі. Брав участь у організаційному зібрані в колійовому клубі при формуванні демократичної команди першого демократичного скликання на Самбірщині, де висловив свої настанови.

Категорично не сприймав намагання, так званого старшого російського"брата",гнобити і експлуатувати український нарід, спотворювати історичну правду. Проти цього виразно боровся до кінця своїх днів. Ці риси прищеплював  своїм дітям і онукам.

На схилі літ  прагнув  звити собі притулок на шевченківській  землі Черкащини , звідки походить його дружина- Рудницька Ірина  Іванівна.