Думаймо, гадаймо, дані надсилаймо. Революція Гідності триває- результату не має. В народі кажуть: поки тлустий схудне-тощий здохне. Щоб з нами цього не сталося "Люстраційна скарга" один із інструментів викорчовування зла. Скористаймось ним..

  Належу до покоління, коли перед  очима мерехтять  події на зорі нашої незалежності. Тоді не раз і не два на Галичині лунали заклики до люстрації.  Трансляція  сесії Львівської облради була наживо з цього приводу, а вів її, здається, Микола Горинь.

 На трибуні звітував керівник служби безпеки Львівщини. Коли його допекли запитаннями про сексотів  з числа  регіональних кадрів він  зненацька відповів:

-Тоді в президії та й чимало осіб з депутатського корпусу  в залі мало хто  залишиться...

 Пригадую, як зачовгались на кріслах ...

Після цього напруга дещо впала, але проблема залишилась.

На що натякаю? Не секрет, що так званих «стукачів»  спецслужби вербували, як правило, з числа безпартійних. Більше того, своїми «помічникам»  підбирали осіб з   колишніх репресованих,їхніх родичів, так званих не благонадійних ,на яких мали відповідні компроментуючі матеріали. Потім цей «підсобний апарат» використовували    для   оперативного нагляду.

 Не секрет ,що для більш ретельної перевірки  ймовірних кандидатів на вербовку  спецслужбою застосовувались заохочувальні поїздки за кордон. Іншим така розкіш була зась, особливо до капкраїн.  Окремим  сприяли у службовому  трампліні.

 Автор цих рядків мав можливість скористатись поїздкою до Польщі лишень в 1989р, хоч ярлик кедебіст  «щирі  друзі» поширювали  із-за творчої заздрості та зведення порахунків. Про це трохи нище.

Що стосується  заохочування  на агентурну «працю» членів КПРС то циркуляр забороняв «запрошувати» цю категорію до співпраці  з органами, бо вважалось, що в тій, чи іншій мірі ,вони і так  виконували завдання  партії.  Інша річ у який спосіб?

До слова скажу, що була негласна вказівка проводу ОУН-УПА, особисто Степана Бандери вступати до партії, щоб  сприяти поширенню і  збереженню національного духу на теренах України.