П’яда- це віддаль між великим і вказівним пальцем, коли їх розставити. Цією мірою довжини користувалися наші предки,щоб підкреслити незначний розмір. В натурі  вона становить не більше двадцяти сантиметрів, як кажуть, більше-менше у залежності від хлопа.Це деталізую, бо саме така віддаль  врятувала  мене від нещастя. Проходила   хідником  біля колишнього військового шпиталю. Буквально під носом, як метеор, пронеслась  кам’яна груда, впала під ногами і розсипалась. Відскочивши в бік, глипнула вверх, щоб збагнути, що сталось. Виявляється  під впливом вологи і часу руйнуються  карнізи під дахом третього поверху, а це не менше двадцяти метрів.

 Цей «осколок»  міг завдати мені травму голови, а може і марша заграли б… Я вже свій вік прожила, а не дай Боже  ця брила впаде на молоду людину, або дитину. В кращому випадку все життя доведеться лікуватись.  

 Щоб цьому запобігти не потрібно великих затрат. Така ж ситуація і біля дитячої лікарні, але там є керівник закладу. Небезпечне місце  обгородили стрічками. Всі здогадуються, що коштів не має на ремонт фасаду, то хоч у такий спосіб попереджують  пішоходів, аби не сталось лихо. Я вже не кажу про таке сезонне явище, як льодові бурульки, котрі , немов, дамоклів меч, звисають над нашими головами. Разом із працівниками ЖЕКів вчасно їх ліквідовувати повинні  і власники квартир ,а не залишатись в ролі спостерігачів.

Виходить шпитальна будівля на нинішній час безгосподарна? Нікому заопікуватись наведеними вище «дрібницями». Поки знайдеться власник, не один прохожий може потерпіти .Чому така байдужість, халатність до оберігання від травм, чому до цього допускаємо? Адже нерухомість знаходиться в Самборі, значить за її стан, все що навколо неї, має хтось відповідати.Що скажете з цього приводу, панове, з ратуші?

 Ввійшла до квартири і  вирішила поділитись із тим нещастям , котре чудом мене обминуло. Дочка радила написати листа  до місцевої газети , щоб  застерегти інших від біди. Але, виявляється, нині не ті часи, що можна через пресу правду сказати про начальство, котре поруч. Вірніше критикувати  дозволено  тих чиновників, що осіли в Києві, зрідка, як кажуть, спустити пару ,на львівських владоможців.  Своїх доморощених - зась...

  В цю нашу розмову втрутився внук і викладені мною думки вирішив передати через сайт «Самбір-Майдан». Цим і скористалась.Може відреагують на докір ті, кого це стосується.

З повагою К.Сорока, вул.Ген.Шухевича, м.Самбір