Непримиримі суперники, які під час виборів відкрито або анонімно звинувачували своїх конкурентів у всіх мислимих та немислимих гріхах, мирно вітали один одного з перемогою, або ж з поразкою, дякували виборцям за підтримку. Переможці святкували в затишних львівських кнайпах перемогу, невдахи цих виборів так само тихо і мирно підраховували збитки.

Однак, один з округів таки випав з цієї мирної статистики. Мова йде про виборчий округ № 120 з центром в Городку, де кандидат від об’єднаної опозиції програла вибори самовисуванцю. Усе б нічого, якби тим самим кандидатом не була уже тепер, після виборів, скандально відома львів’янам екс-журналіст Тетяна Чорновол. Очевидно, запам’ятавши одне з основних правил журналістики – щодо непорушності та цілісності жанру, Тетяна Миколаївна вирішила завершити свої вибори на Львівщині так само, як і розпочинала та проводила – яскраво, з скандалом, епатажем та апломбом. І якщо під час виборів, їй, здебільшого, доводилось роль жертви (облитою, оббреханої, чи-то, навіть, побитої), то цього разу постраждати довелось іншому політику. Мова йде про голову Мостиської районної ради Ігоря Стецину.

Скупі та сухі інформаційні повідомлення про цей інцидент, звичайно ж не в змозі передати бурі емоцій, які, мабуть, розгулялись в приймальні та кабінеті голови Мостиської районної ради. За інформацією одного з львівських інтернет-видань, «сьогодні зранку розгорівся неабиякий скандал між кандидатом у народні депутати по одномандатному виборчому округу № 120 Тетяною Чорновол та головою Мостиської районної ради Ігорем Стециною. За інформацією джерела, кандидатка в нардепи вирішила з’ясувати у І.Стецини причини того, що вона не перемогла на виборах по даному округу… Тетяна Чорновол почала звинувачувати Ігоря Стецину у зраді, у тому що Мостищина начебто її зрадила, не проголосувавши за її кандидатуру на виборах. Окрім того, жінка накинулась на І.Стецину з кулаками і роздряпала йому обличчя». 

Пізніше, з’явились свідчення учасників та очевидців цієї кабінетної битви. «За словами очевидців, Т.Чорновіл увірвалась в кабінет голови райради та звинуватила його у зраді. Більше того, провокуючи останнього на бійку, імпульсивно жбурунула в нього оберемок ключів. Після цього, підігріта власними ж гаслами полізла до нього з кулаками. Словесна перепалка переросла в бійку, яка з кабінету перейшла до приймальні. Свідками події стали секретарки райради, які були шоковані від побаченого», ‒ повідомляє автор Надєжда Фрідман у своєму блозі на Народній правді.

Ще трішки згодом, і сама «героїня» мостиських боїв без правил, у своєму блозі повідомила, що її напад на Стецину був не просто проявом емоцій після програшу виборів, а виявився ідеологічно-просвітницькою акцією на знак протесту проти «продажності та нещирості львівського політикуму».

Зрештою, як стверджує сама Тетяна, «я била Стецину не як представника «Свободи», а як покидька і зрадника, який взяв бабло, щоб «спотворити» результати виборів на 120 окрузі …».

Незважаючи на те, що за Тетяною були і рішучість, і несподіваність атаки, досвід та підготовка бувалого політика все таки взяли гору, і Ігорю Михайловичу вдалось відбити першу атаку і перебрати ініціативу на себе. За словами самої Чорновол, «У вiдповiдь, як iстинний «джентльмен», Iгор Стецина валить мене з нiг i на очах в чотирьох секретарок б'є об пiдлогу. Потiм вiн утiк i закрився у себе в кабiнетi», ‒ розповідає екс-кандидат в депутати, додаючи, що шкодує лише про те, що «не вдарила Стецину сильнiше». Попри це, уже традиційно, Тетяна Чорновол, незважаючи на явні ознаки побиття – «двi гулi на головi й садна», вирішила не писати заяву в міліцію. Натомість, сам Ігор Стецина після такого «двобою» взагалі зник з поля зору, вимкнув мобільник, і пішов на лікарняний.

Основною причиною інциденту, за словами Чорновол, став той факт, що голова Мостиської районної ради, незважаючи на усі попередні запевнення в дружбі та підтримці, відверто працював на опонента Тетяни по округу – самовисуванця Ярослава Дубневича. Окрім цього, сама кандидат в депутати від Об’єднаної опозиції стверджувала, що ані керівництво обласного штабу політичної сили, яка її висунула, ані місцеві політики (окрім «свободівки» Ірини Сех та Андрія Парубія) не допомагали їй вести кампанію.

Насправді, ж, якщо відкинути емоції та надмірний епатаж, що супроводжував усю кампанію Чорновол, то можна зробити простий висновок: рішення керівників Об’єднаної опозиції в Києві про висунення на львівський округ невідомого тут кандидата стало фатальним. Раптова поява кандидата без будь-якої логічної прив’язки до округу, не забезпеченого ані коштами, ані командою, ані будь-яким позитивним політичним досвідом була сприйнята у Львові, щонайменше, без жодного ентузіазму.

І справді, для керівників Об’єднаної опозиції, обтяжених своїми проблемами (як-то, боротьба за впливи на місцях, за можливість потрапляння в прохідну частину списків, пошук фінансів на вибори та інше) з’ява ще одного кандидата, якого, вочевидь ще й треба забезпечити грошима, людьми та політичної підтримкою, звичайно ж не тішила. Окрім цього, команди «Батьківщини» (та й інших партій) на місцях уже були зорієнтовані на Дубневича ще з тих часів, коли він був членом тієї ж «Батьківщини». Ситуацію можна було б виправити, або ж забезпечивши кандидата-парашутиста коштами, або ж налагодивши постійний потік політичних VIP-агітаторів за Тетяну. Ні першого ні другу не відбулось. Очевидно, навіть ті, хто «проштовхував» кандидатуру Тетяни Чорновол всередині Об’єднаної опозиції, не вірили всерйоз в її шанси перемогти.

В результаті – Об’єднана опозиція програла округ там де мала його вигравати, розсварила місцеві політичні еліти, втратила частину дієвих партійних організацій. Натомість – заробила славу продавців округів та політичних корупціонерів. Останню тезу старанно поширює і сама Тетяна Чорновол, напряму звинувачуючи керівників обласного виборчого штабу у прихованому саботажі її кампанії на користь Дубневича.

Таким чином, боротьба за впливи всередині новоспеченого конгломерату «Батьківщина»-Фронт Змін, в ході якої і виплила, вочевидь кандидатура Чорновол, обернулась тотальною поразкою для усіх. Окрім, мабуть самої кандидатки в депутати. Тепер, Тетяна Чорновол, після вкрай насиченої та щедрої на різноманітні оказії виборчої кампанії, зможе і насправді розпочинати свою кар’єру політика. Принаймні, бойового духу, азарту та здорового політичного цинізму їй для цього абсолютно вистачає.

Петро Кондратюк