Днями в Самборі  відбулось традиційне Народне віче на підтримку подій, що розвиваються на столичному Євромайдані.

Цього разу  виступаючі  не обмежувались критикою  Банкової, «попередників»,  «комуняк» , регіоналів,а говорили більш приземлено, з біллю  в душі за стан справ у регіоні. Найбільшу увагу привернув  виступ самбірчанина  Юрія Сікори, який був під враженням гарячих днів і ночей на Майдані незалежності та вулиці Грушевського у Києві, звідкіля щойно повернувся аби передати цей революційний порив.

Ризикуючи здоров’ям, а подекуди і життям, українські патріоти борються за справедливість ,тим часом чиновники на місцях тихцем продовжують дерибанити  народне добро, бюджетну копійчину. На очах у  громади міські депутати поділили поміж своїх чотири гектари землі у престижному місці. Обмотивували це рішення місцевим судом, нібито згодою земельної комісії. У міського голови пана Копиляка не вистачило духу, щоб накласти вето , бо у самого, напевно, рильце у пушку.

В той час, як бракує бюджетних коштів на харчування у садочках, на зарплату медикам, освітянам, працівникам культури, комунального господарства, столоначальники занадто переймаються впорядкуванням ратушного майдану, розраховуючи на так звані «відкати». Наприклад, один квадратний метр бруківки біля «білого дому» обійшовся у 70 грн., а з міської казни за такі ж роботи оплатили, в одному випадку по 195грн, в іншому - 273!  Хіба місцева прокуратура не  може пояснити причини такої «щедрості»? Чи треба кликати на поміч Пшонку?

До кінця не вирішується питання розширення меж міського цвинтаря за рахунок земель стрілківської сільської ради. Виявляється в цьому мікрорайоні заздалегідь приватизували ділянки проводирі  «демократичних» політпартій, районні владоможці. Сподіваються , що тепер з державними актами на руках їм  ніякий суд не страшний. Та  поволі на суд людський виносяться  і їх імена.

Ще й таке. Коли місцеві  депутати(звичайно не всі)  обростають корупційними схемами чи мають вони моральне право розглядати таке святе питання, як встановлення Пам’ятного Знака загиблим за волю України? Вже маємо гіркий досвід із зведенням Оранти,який чомусь «співпав» із виборами мера , все це змахує на  спекуляції на почуттях віруючих. Продовжуючи цю делікатну тему хотілось би, щоб і святих отців не перетворювали у   «решал-патронатів», що принижує гідність не тільки їх, а і мирян.

Дісталось на горіхи і журналістам. Гортаючи сторінки «Новин Самбора» складється враження, що крім перших осіб ратуші ніхто на Євромайдані не побував , газета перетворилась на обслуговування чиновників, їх прихотів і захцянок. Вже не кажемо, що на часі  мати один бюджетний друкований орган міста і району , а не тринькати народні гроші.

Столичний дух радикалізму набирає обертів . На цей раз не достатньо замінити кучмізм на «любих друзів», регіоналів на демократів-домкратів, не досить приховуватись європейськими гаслами, а робити корисну справу не язиком, а ділом. Час вже навчитись відрізняти пристосуванців, брехунів, від ділових людей. Назріває заміна владної вертикалі не тільки на верхніх щаблях, а і на низовому рівні. Готуватись до цього потрібно вже сьогодні. Час політичних крикунів, злодіїв у законі минає. Народні віча, що стали в Самборі вже регулярними, засвідчує що нарід не байдужий до своєї долі, до майбутнього своїх дітей та онуків і окрім нас самих ніяка заграниця нам не допоможе. 

P.S.Щоб не сталось так, не мітлою, а палицями будуть гнати бюрократів з насиджених місць, хто на виборах обіцяє одне, а як прийде до влади обростає статками на кілька поколінь.