По кілька разів у рік в міській раді з участю громадських активістів, представників єврейської діаспори з Канади йде пошук  щодо впорядкування колишнього єврейського кладовища в м. Самборі , де окрім мирних довоєнних поховань  в 1941-1944 роки були розстріляні від рук фашистів більше тисячі іудеїв. До розв"язання цього делікатного питання долучались посли Канади в Україні, це пов"язано з тим, що деякі нащадки жертв і нині живуть в країні кленового листа.

 Більше десяти років тому було частково відновлено кілька пам’ятників на місцях мирного захоронення євреїв.

Чи годиться таке "сусідство" у наш цивілізований час?

Ця земля також просочена кров’ю бійців УПА. На місці  їх страти міська громада спромоглась встановити березовий  хрест та просту металеву табличку.

Коментар для роздумів: братська могила вояків УПА і футбольні ворота. Кого виховуємо?

До речі, на місці братської могили з хрестом , страчених гітлерівцями 17-ти вояків УПА, євреї пропонують власним коштом встановити величний символ у вигляді чотирьохгранної піраміди, оздобленої  мраморними плитами, з тризубом на завершенні і написом :"Борцям за волю України".

Як і в попередні, цього разу на зустріч приїхав Марк Фрейман- співголова Канадського єврейського Конгресу (Торонто,адвокат за фахом, рідні якого були тут розстріляні гітлерівцями у 1943р.) та Анатолій Шангайт-член координаційної ради, директор Київської міської єврейської спільноти.

. Розмова продовжилась  про те, як на місці кіркут спорудити меморіально- музейний парк, щоб відтворити в пам’яті нащадків історичну справедливість, віддати шану, як  іудеям , так і   зберегти правду  про українську кривду  в місцях загибелі   патріотів.

Треба сказати, що гості приїхали не з пустими руками, а з наочними творчими задумами, які відтворювали картину всього майбутнього комплексу. Перед цим провели детальну консультацію також з Святійшими Патріархом УПЦ КП Філаретом та Святославом з УГКЦ, які готові    висловити  своє благословення у втіленні в життя цього важливого задуму.   

Не можна замовчувати і таку сторону медалі: серед високого політикуму та й простого люду не має відповіді, чому досі Кнесет Ізраїля не визнав геноцидом  Голодомор в Україні в 1932-33рр., хоч Верховна Рада України більше як 20 років тому визнала Голокост геноцидом по відношенню до єврейського народу. Боляче наше суспільство сприйнято також  виступ  майже річної давності  у Верховній Раді України Президента Ізраїлю Раувена Равліна, який , сподіваємось, з необачності, висловився негативно щодо  ролі УПА в другій світовій війні, бійці якої боронили батьківський поріг від армій  окупантів- Сталіна і Гітлера. 

На цьому акцентуємо, адже в обидвох народів один ворог- комуно-більшовицький режим- це підкреслювали майже всі виступаючи на зібрані. Ще одне підтвердження цьому, що вже в середині семидесятих років минулого століття на  цвинтарі-кіркуті  бульдозером було знесено всі надгробні плити.  Хіба не наругою над людською пам"яттю  стало спорудження поруч стрілецького тиру? Нині цю ідеологію сатани успадкував кедебіський вихованець сусідньої країни-агресора Росіії, Володимир Путін.

Страсті підіграють і так звані  націонал-патрійоти, яких в народі називають політичними яструбами. Подекуди плентаються  вони під ногами і в нашому регіоні...

В актовому залі під час дискусії.

Маю моральне право про це писати, бо свого часу розголосив у пресі про участь окремих місцевих людців- прислужників фашистів, які опосередковано брали участь у розстрілі мирних громадян з числа євреїв, в якості поліцаїв в Ралівському лісі, селі Городище. На такі важкі злочини термін давності не поширюється і,  як не намагався  один з  «щирих»  глашатаїв  комуністичних лозунгів, реабілітувати предка під демократичним приводом, йому цього не вдалось здійснити.  Правда понад усе, хоч ярлик «кедебіста» автору таких публікацій «правдолюбці» пришивають і досі.

На рівні спілкування, знаходження контакту, порозуміння між простими людьми, наведені вище приклади не повинні відбиватись. Рани час загоює, хто б їх не ятрив ,чи то з високих парламентських трибун, чи на побутовому рівні.

В такому контексті проходила і згадана зустріч. Хоч і тут були як мовиться недоречності, намагання за політизувати тему, надати їй  інший відтінок. Похвально, що міський голова Юрій  Гамар, як головуючий цієї наради , відразу присік пропозицію відновити цю «традицію» святотатства на людських кістках, якими б "благими" намірами це не диктувалось.

 Можна і далі роками дебатувати  чия правда, а чия кривда. Повторюємо, на  цьому підвищують свій рейтинг і містечкові ультра- пролетарські "вожді", яких в народі справедливо називають ГАЛИЦЬКИМИ ХРУНЯМИ, з приводу і без приводу штовхаючи розвиток нашої держави на узбіччя світової цивілізації. Та це вже заглиблення у високу політику. 

Як підсумок мова йшла про те, як, нарешті, від слів про  задум зведення  меморіального комплексу в Самборі , перейти до практичних дій. На відміну від попередніх дискусій на нинішній  переважав дух людської моралі.

Першу формальну крапку має поставити відповідна комісія міськради ,очолювана Юрієм Лешковичем, яку повинні підтримати міські депутати на сесійному засіданні  з погодженням детального плану розвитку території. Йдеться про площу 5, 5 га., адже не годиться, щоб в нинішній цивілізований час вона і далі залишалась в такому занедбаному стані. Хіба додає авторитету міській спільноті   вище продемонстровані світлини? Серце крається від розпуки, оглядаючи їх. Чи не  досить політиканам різних мастей і прапорів   прикриватись думкою громади, розписуючись у безпорадності?

Як стало відомо з достовірних джерел, єврейська діаспора Канади готова виділити біля 1 млн. доларів на будівельно-оздоблювальні роботи, для впорядкування і благоустрою цієї історичної і водночас трагічного території. Разом з місцевою громадою опікуватись, щоб вона стала символом єднання і порозуміння двох народів і таким чином дати потужний сигнал політикам високого рангу.

Окрім того, коли позитивно вирішиться питання з меморіалом можна сподіватись, що при добрій волі, більш заможні євреї-канадці, предки яких вийщли з нашого славного міста, можуть внести і свій внесок в реставрацію-відбудову Самбора, наприклад в фасадний ремонт давніх міських кам'яниць в центральній частині міста, які на сьогодні знаходяться в ганебному, облупленому стані, можливо і в освоєння улоговини біля  цегельного заводу під спортивну арену, яка разом з майбутній житловим мікрорайоном на частині території "Самбірагротехмашу", стали б прикрасою майбутнього вигляду Самбора, як справжньої європейської перлини, дало б поштовх для освоєння і розвитку всієї зеленої зони  біля "Молодіжного  озера", колишнього популярного відпочинкового місця самбірчан, яке десятками років стоїть занедбаним.

  Якщо говорити в ширшому контексті, євреї  мають потужний вплив на комерційно- бізнесове середовище, і вдалий приклад плідної співпраці з Самбором, може дати старт і бізнесовим інвестиціям у наш регіон. Цією нагодою гріх не скористатись, адже з 1 серпня вступив у дію Закон про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною. Як кажуть під лежачий камінь вода не тече. Отже, думаймо, гадаймо, про долю майбутнього покоління не забуваймо.

Тим часом  близько десяти  разів п.Марк Фрейман приїжджає  з київськими  консультантами до Самбора для  погодження різних нюансів комплексу. На це, погодьтесь, також йдуть чималі кошти. Чи не краще їх не марнувати , а направити на конкретну гуманітарну місію.

Після мова.Не думаймо,  ідучи на поступки, що ми робимо для когось ласку, милість чи благо. Це потрібно перш за все нам, місцевим мешканцям, столиці Прикарпатського краю. До нас потягнуться паломники, туристи, краєзнавці, любителі подорожей. Неодмінно кожен з нас і гостей в години смутку чи розради  загляне у цю жалобну місцину з акуратними доріжками, наче небесні промені підсвічені  прожекторами у вечірній час. Сама атмосфера спонукатиме замислитись над людською долею, до спокою і спомину. А цього нам усім  бракує у нинішній складний і неспокійний час.

Антон Рогач, член  Національної спілки журналістів України, член громадської ради при самбірському міськвиконкомі.

P.S.На жаль, міська бюджетна газета "Новини Самбора" і  опозиційна до влади "Самбірська газета" не приділили цій темі жодного слова. Високозамківський додаток висловився у тенденційному стилі, акцентувавши на проблему дотримання релігійних канонів, яка, на наш погляд ,була створена штучно.

P.S.P.S. Радимо також прочитати: Турка- центр бойківського краю чи довоєнна столиця іудеїв(сайт "Турка- перлина Карпат" на Google)

20 вересня 2017р. сайт "Самбір-майдан"