Ліна Костенко, Іван Дзюба та українське уявлення про Український світ
Надія ТИСЯЧНА, Ігор СЮНДЮКОВ, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Французький мислитель, блискучий майстер афоризмів Франсуа де Ларошфуко
написав 340 років тому: «Неможливо ані штучно відтворити, «зіграти»
кохання там, де його немає, ані приховати його, якщо воно справді є».
Попри те, що ми живемо в часи «зіграних», вдаваних (і, отже, штучних!)
цінностей — і невипадково у певному колі журналістів та експертів модним
став вислів «правила гри», коли йдеться про закони суспільства та
життєві духовні норми, аж ніяк не про якусь шулерську «гру», — попри те,
що в Україні зразка 2012 року чимало «авторитетів» нагадує оту жабку з
байки Лафонтена й Крилова, котра страх як хотіла перетворитися на вола
та відомо чим скінчила, все ж таки неможливо зімітувати масштаб
особистості там, де насправді — убозтво та порожнеча.