Як кажуть, вбиральня — обличчя господині. Отже, якщо йдеться про туалети громадські, то вони — обличчя місцевої влади. Якщо це так, то у нашої влади, а завдяки її недбальству, і в нашого міста, обличчя неохайне, депресивне, совкове, а іноді ще й, пардон, смердюче.

 У громадських туалетах Львова — стара, пообдирана плитка, патьоки іржі та бруду, облущена фарба, а в окремих «санвузлах» до депресивної картини додають ще й якісь незрозумілі брудні шмати (якими мили підлогу чи унітаз?), що висять на оброслих мохом перилах коло входу, та просто неймовірної сили сморід у кабінці, що провокує нудоту та головні болі (зокрема, саме таку реакцію викликали відвідини громадської вбиральні в парку ім. Івана Франка). Футбольний фанат, що приїде на «Євро-2012», найбільш імовірно, матиме найяскравіші враження саме від цього туристичного об’єкту, а не від площі Ринок, Оперного театру, чи навіть самого футбольного чемпіонату! 

Не відповідає цивілізованим нормам і кількість громадських вбиралень, що є у Львові. Зокрема, за даними міської СЕС, згідно з ДБН, кількість туалетних кабінок розраховують за такою схемою: 1 прилад на 1000 осіб. Відповідно, їх у Львові мало б бути 740, натомість є лише 171! «Я не розумію позиції міської влади, що не вирішує цих питань уже стільки часу. Адже це зручності для львів’ян і гостей міста, це обличчя міста», — розпачає завідувач відділення комунальної гігієни Львівської міської санепідемстанції Мирослава Лесюк. За її словами, якщо в центрі є бодай якісь громадські вбиральні, то в Шевченківському та Франківському районах, у Брюховичах і Рудно туалетів загалом немає.

Замість того, щоби сприяти місту у вирішенні проблем із вбиральнями, додатковим головним болем стають і літні майданчики, де торгують напоями, втім, не завжди дбають про туалет для клієнтів. Зокрема, за словами лікаря з гігієни харчування Львівської міської санепідемстанції Світлани Косякової, до СЕС надходять скарги на літні майданчики, що розташовані на площі Ринок. «Клієнтів цих літніх майданчиків, яким потрібно в туалет, скеровують до громадської вбиральні, розташованої на пл. Ринок. Втім, вона доволі часто виходила з ладу — саме тому до нас надходять скарги», — стверджує пані Косякова.

Через сморід у під’їзді — туберкульоз чи серцевий напад

Ігнорування проблеми браку міських вбиралень, натомість, може мати дуже неприємні наслідки і для окремих людей, і для міста загалом. Адже йдеться не лише про неприємний запах, але і про інфекційні хвороби, що можуть поширюватися через антисанітарію та випорожнення будь-де. Зокрема, у Сполучених Штатах Америки добре зважили ціну питання і дійшли висновку, що значно дешевше облаштувати мережу безкоштовних туалетів, аніж згодом витрачати кошти на лікування інфекційних хвороб і на відмивання темних перевулків від сечі та фекалій. У громадських туалетах можна не лише помити руки, але, подекуди, і прийняти душ. Таким чином, чи то мандрівник, чи бездомний має всі умови, аби підтримувати особисту гігієну.

«Випорожнення в скверах чи в під’їздах може стати причиною поширення різноманітних хвороб. Зокрема, з випарами від випорожнення в повітря можуть підійматися збудники вірусного гепатиту чи туберкульозної палички. Фекалії можуть стати причиною дизентерії. Неприємний запах у людей, які страждають легеневими чи серцево-судинними захворюваннями, може викликати приступ бронхіальної астми чи серцевий напад», — стверджує завідувач відділення комунальної гігієни Львівської міської санепідемстанції Мирослава Лесюк. 

Як не дивно, попри вражаючу проблему з браком міських клозетів, не працюють навіть усі існуючі. Зокрема, як повідомила «Ратушу» голова Галицької райадміністрарції Ірина Маруняк, з 16 туалетів, що є на території Галицького району, не працюють 7. «Не всі туалети, які сьогодні не працюють, можна відновити. Зокрема, дві громадські вбиральні у парку Снопківському не можна відновити. На ті ж, які можна реанімувати, ми шукатимемо орендаря, який погодиться зробити в приміщеннях ремонт і відновити роботу вбиралень. Якщо ж орендаря не вдасться знайти, доведеться вкласти певну суму з міського бюджету», — стверджує Ірина Маруняк.

Втім, за словами заступника начальника управління комунальної власності Лесі Цюпченко, далеко не всі орендарі є добросовісними та орендують приміщення з благими намірами відновити роботу громадського туалету. «Особливою вимогою до орендарів було те, що в орендованих приміщеннях вони мусять зробити ремонт, і приміщення громадських вбиралень і надалі мають використовувати за призначенням. Це була основна умова договору. Втім, деякі орендарі її не виконали. Ба більше, вони не відремонтували орендовані приміщення, однак робили спробу викупити їх. Відтак, складається враження, що такі орендарі не мали наміру відновити роботу громадського туалету, натомість, хотіли використовувати приміщення за іншим призначенням. Прокуратура винесла протест щодо приватизації чотирьох об’єктів їх орендарями. Нині суди розглядають дві справи щодо розірвання угод оренди з орендарями, які не провели ремонт, та ще одна справа — на досудовому розгляді», - запевняє Леся Цюпченко.

За словами Ірини Маруняк, наразі будувати нові туалети в Галицькому районі не планують. «Передовсім потрібно відновити роботу тих туалетів, які вже є. А згодом треба буде зробити дослідження, можливо, опитати людей, і вже тоді робити висновки щодо того, чи потрібно буде зводити додаткові вбиральні», — переконана вона.

Натомість у міськраді, схоже, планують масштабне будівництво туалетів. Зокрема, відповідно до листа від управління інженерного господарства на ім’я головного державного санітарного лікаря м. Львова чиновники повідомили: «Відповідно до розроблених програм «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Львова на 2010-2014», «Програма розвитку мережі громадських вбиралень м. Львова на період 2010-2012 років» планується вирішити питання приведення мережі громадських вбиралень у відповідність до встановлених нормативів і стандартів, зокрема: 1) будівництво 28 нових стаціонарних вбиралень; 2) проведення реконструкції, капітального ремонту 10 існуючих вбиралень; 3) встановлення 32 вбиралень модульного, контейнерного типу».

Втім, дізнатися що з перерахованого вже зроблено (адже надворі — весна 2012 року, і футбольний чемпіонат не за горами!), у міськраді не пощастило. Впродовж трьох днів прес-служба Львівської міської ради з щирими інтонаціями інформує, що вона так і не спромоглася домовитися про коментар із цього приводу чиновників із Департаменту житлового господарства та інфраструктури. Тож, не виключено, що в найближчі роки Львів потопатиме у власному лайні.