Політична партія «Воля»( читайте Самооборона Самбірщини) твердою ходою долає виборчу компанію. ЇЇ лідер Юрій Гамар,який також  балотується на посаду самбірського  міського голови, тримає ліци у мужніх руках. Поруч з ним  побратими, які пройшли крізь вогонь, воду  і сльози революції Гідності з першого до останнього дня. Не раз і не два дивились вони смерті у вічі. Згадаймо лишень один  нічний лютневий епізод 2014року , коли кілька сотень захисників головної майданівської трибуни, серед яких були і самбірчани, стояли живим щитом проти озвірілих беркутівців.Надихав їх на героїчний вчинок бій ровесників під Крутами проти банди росіянина  Муравйова...

…вже полум”я охопило Будинок профспілок, де розміщувався штаб революціонерів.А вони стоять насмерть, захищаючи кожну п”ядь рідної землі від ворога. На руках доводилось виносити поранених, тіла загиблих . Вже і паливо закінчувалось для заправки коктейлів молотова, догаряли залишки  автомобільних покришок. В руках залишилась єдина зброя- кийки і дерев”яні щити. Хто мав бронежилет вважалось за велике щастя. Ніхто з них тоді не думав- не гадав  про посади, депутатські мандати. Не панікували, не відступали, як могли боронили цей демократичний український плацдарм.

…вже на сцені  обмаль ораторів, лишень священнослужителі різних конфесій в котрий раз закликають до молитви Господньої. Пекучий морозний  вітер обпалював   обличчя .

Перед світанком мікрофоном заволоділа чи не єдина жінка на головній трибуні- Руслана Лижичко. Над Майданом рознісся  тривожний клич:

-Київ вставай! -Київ вставай! -Київ вставай!

В такт цьому ,проникливому до душі і серця голосу, над столицею України –Руси рознеслись дзвони Михайлівського Собору.

Здавалось вмить,мимоволі, вся  Україна здригнулась у тривозі. Можна лишень здогадуватись про почуття майданівців- крутян ,які з хвилини на хвилину очікували штурму януковицької орди,що з трьох сторін оточили їх.

Кияни  відгукнулись на  голос   Матері-рятувальниці. Згодом підмога поступила  периферійним транспортом. Прибув  львівський добровольчий легіон, який додав впевненості бо був оснащений по-бойовому...

Як важливо було пережити  і встояти у цю переломну ніч. Плечем –до- плеча тулились один до одного разом з майданівським сотником Юрієм Гамаром  самбірчани. На цю хвилю їх було більше тридцяти. Годі  всіх перелічити ,аби когось  не обминути, не образити таким чином.

Не раз і не два тепер дорікають мужнім вчинкам учасникам  майданівської революції. Мовляв ,за що боролись? Але це питання не до них. Вони стояли за людські християнські цінності , за своє майбутнє і майбутне своєї країни  і з цією вірою і правдою йдуть  життєвою стежиною…

Чи не кожного дня веде Юрій Петрович своїх однодумців-побратимів до гранітної Стели на самбірському Майдані Пам”яті, де викарбовано імена  Героїв Небесної Сотні. А скільки безіменних героїв пропали безвісти в київських лісах? По Божому велінню живим належить матеріалізувати  ідеали революції Гідності Тому мають не тільки моральне право представляти інтереси громади у самбірській міській раді. Об”єднує іх політична партія "Воля”. Віримо, що мети своєї вони досягнуть.А виборців вони не зрадять ніколи бо присягнули перед пам"яттю полеглих. 

Біля  фото-вітрин завжди людно. Як доповнення до них черговий  номер  газети «Рідне місто», в яких розповідається про завдання, які ставлять перед собою майбутні місцеві парламентарі ,аби навернути  життя на краще.

Антон Рогач, м.Самбір