За цими воротами-аркою, які ведут на турківський кіркут історія кількох століть. На західному схилі з діда-прадіда відбувались єврейські поховання.Про незліченну кількість осіб, що знайшли тут вічний спокій ,можна судити по тому факту, що ця жалоблива місцина за розмірами не поступалась довоєнному(1939-1945рр.) українсько-польському цвинтарю.
Без перебільшення: кожен другий мешканець бойківської столиці- Турки був жид, або як модно нині говорити і писати-єврей . Мирно співіснували обидві нацменшини-українці і євреї і за часів австрійського Цісаря Франца Йосифа, і за Паньської Польщі. У вересні 1939року життя галичан почало вирахобити(бунтувати-А,Р.). І зрозуміло чому: прийшли, згідно пакту Рібентропа-Молотова, "визволителі " Західної України -червонозоряні більшовики. Мешканці на початках зустрічали їх хлібом і сіллю. Але...