Меню сайту
Категорії розділу
Новини [4]
Погода
Самбір 
Ввійти

Міні-чат
200
Новини сусідів
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Відправити смс
РЕКЛАМА
ТОП-7 найпопулярніших матеріалів
Пошук
Календар
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
..
..
РЕКЛАМА
Головна » 2021 » Жовтень » 08
Вічний вогник на єврейському цвинтарі в Турці
$IMAGE1$ Вічний вогник мерехтить на земляному валу, під яким лежать останки фашистських жертв. Старожили згадують, що після гітлерівських екзекуцій над євреями тут ще годинами здригалась верховинська земля. 
 
В перший день листопада християнське свято всіх святих. Як правило, віруючий люд йде на цвинтар, щоб запалити свічку пам"яті на могилах своїх предків. Щороку навідуюсь до місць вічного спочинку  батька, матері та рідного брата в м.Турці. Після цього  традиційно направляюсь шляхом босоногого дитинства і  так званою "дорогою смерті", що веде до єврейських поховань, а далі на Старе село. Про сумні спогади, які навівають ці місця, багато разів вже писав у турківській районній газеті "Бойківщина" та інтернет-сайті "Самбір-майдан".

Минає час, а нічого не змінюється, лише болять важкі спогади. Заради справедливості скажу, що на мій матеріал а пізніше і лист, відгукнувся Турківський міський голова п.Геннадій Когут.  Стає зрозуміло, що гальмом є, якщо можна так сказати  волонтери, хоч місцева влада створила режим найбільшого сприяння. Започаткувавши добру справу, - все залишили на півдорозі, на відкуп природньої стихії.

Аби не повторювати , що спонукає автора цих рядків повернутись до цієї теми, раджу прочитати уже згаданий вище матеріал.
$IMAGE2$

 Надати свіжого імпульсу справі  надихнула  розмова з головою  товариства єврейської кульури ім.Шолом-Алейхема  Олександром Назаром,дідо і баба котрого з бойківського роду, який двома руками за те, щоб завершити справу, обіцяв долучитись з вивчення обставин на місці,  зважити, що можна  зробити власними силами.

Виникла також ідея піти шляхом  ширшого розголосу проблеми. А чому б і ні, адже йдеться про історичну правду і біль. Без докору скажу, що чимало високодостойних колишніх та нинішніх депутатів ВР з числа євреїв не бідні люди. Вже не підкреслюємо про заможне їх олігархічне середовище. Треба тільки знайти шлях, як розчулити  серця  і душі нинішніх нащадків іудеїв і не тільки, адже прикро і соромно, як зневажаємо свою спільну минувшину. 

 Як тут не нагадати, що  окупанти-"визволителі" , більше 75років тому глумились над єврейськими могилами, здираючи з них мармурові плити, щоб встановити  на пам"ятнику червонозоряним бійцям в центрі Турки. І це в той час, як місцеві мешканці, ризикуючи життям, рятували цілі єврейські родини. Маю моральне право це нагадати і писати, бо небіжка мати не раз оповідала цю людську трагедію. Над нею варто замислитись, коли дехто закликає про відновлення дружніх стосунків з путінською ордою-Росією, країною агресором. Нанесені  рани ще довго будуть кровоточити і кінця краю їм не видно.

Скажу і зворотній бік медалі, бо відчув, м”яко кажучи на собі неприязнь, з боку деяких керівників різного рівня, від нащадків посібників фашистів не без допомоги яких  гітлерівці робити екзекуції над мирним єврейським населенням. Назву лишень заголовки , присвячені цій темі з місцевої самбірської районної газети «Господарник» «На фальші Україну не збудуємо" , (10.03.93р)., «Тулять горбатого»(10.04.93р.), «Пан Кронжко:допоможе чи нашкодить»(12.03.94р) та інші. Здогадуєтесь, в яку немилість доводилось потрапляти, що завершилось позбавленням мене виборчої посади. Ці факти довелось обнародувати в 1993-1994рр.  На хвилі патріотичного піднесенняі , ті  в кого рильце в пушку, намагались стати м"яко кажучи  "білими і пухнастими.
$IMAGE4$
 Зупинимось, які роботи, на наш погляд, вартувало б   здійснити на кіркут, аби не соромно було перед живими і мертвими? Це викласти бруківкою шлях, що веде від кінця  православного цвинтаря до єврейського кіркут біля 250-300м.,  впорядкувати всю жалобну місцину, завершити оздоблення Пам"ятного знака, освітити цю територію. Можливо відвести місце для автопарковки з лавками для  відвідувачів. Не завадила б будівля типу готелю, щоб паломники  мали де переночувати. Турківчани також були б вдячні, якщо б одночасно спільними зусиллями вдалось викласти бруківкою 40 метрову доріжку, що веде до церковці на цвинтарі- пам"ятки архітектури , реставрувати вхідну браму, полагодити мур тощо. Останнє з можливих побажань.

Тепер трохи відступу дотичного піднятій темі.Відомо, що канадійський адвокат-меценат з м.Торонто Марк Фрайман пожертвував більше мільйона долярів на зведення цілого меморіального комплексу на колишньому єврейському цвинтарі в м.Самборі. Перемовини з місцевою громадою відбувались багато років. Цьогоріч , нарешті, лід, як кажуть скрес, але не зовсім. Чому?: радикально налаштовані "активісти" не дали можливості перенести хрести, встановлені більше двадцяти років тому посеред жалобних єврейських поховань, де фашисти здійснювали наругу над мирними людьми. 

Частину добрих справ зроблено коштом єврейської громади:зведено величний пам"ятник воякам УПА, які тут також були  закатовані, впорядковано пішохідні доріжки, благоустроєно частину території, особливо місце розстрілу євреїв. 


Переглядів: 274 | Додав: Oksana | Дата: 08.10.2021