13:58 Автобус не їздить,варту від"жеребців" , курортний заробіток та комісованого кума | |
123456  Ой, людоньки мої милі, дожились ми до того, що тільки скаржитись вміємо. А я збагнула, що в кожному негативі є багато плюсів.Ну, наприклад, відсутність автобусного сполучення між селом Задністря і Самбором,чи якоюсь іншою частиною материка. Мешканці, які мають бажання відвідати райцентр вважають це проблемою. Всі, але не я. Ну подумаєш тьопаємо в дощ, спеку чи в снігову пургу. "Ноги на плечі" на лавку через Дністер і вже інша цивілізація. Торби несемо туди і назад, бо намагаємось на торг щось запропонувати: хто цибулю, хто часник, інший готовий поділитись молочком, сметанкою, не всі ж, слава Богу, приречені шастати чи їздити до Польщі. Назад повертаємось під враженням подій в маленькому Парижі, як нарекли наше місто писаки-домкрати, чи то, пардон,демократи. Правда був випадок, коли в лозах підстерігали жіночок "жеребці". Але якось громадою відбиваємось від цієї напасті. "Бугайчики" дістали по "кулях" від ревнивих хлопів. Є частина чоловічої статі, які байдуже ставляться до цієї проблеми , ще й підсміховуються. Знаю такого "весельчака", який навідріз відмовився йти на "варту" біля кладки, щоб охороняти кращу половину , знаючи,що його кохана вміє дати відкоша. Іноді ще й кепкував з неї, бо праву ногу мала коротшу від лівої і потрохи кульгала. -Та за неї ніхто б і гривника не дав. Так міг висловитись на адресу змореної домашніми клопотами людини. І то при всьому чесному люду. Щоб пересвідчитись у сексуальній непопулярності милої відправив її на курорт у Трускавець. Повернулась небога нескоро бо домоглась продовження розваг. Ще й не була впевнена, що коли- небуть в житті доведеться знову скуштувати цього амурного кайфу. Вдома з порога кинула гаманець на стіл, який аж тріщав від грошви. Чоловік виявився матеріалістом і хвацько почав рахувати курортний прибуток. -Марисю, а чому такі дрібні куп"юри? -А мені грубші і не давали, так як ти наврочив.... -О-го-го!, - вигукнув з пересердя. -За молодості ми з кумою не дозволяли , аж такі "рекорди",- почав бурчати собі під ніс, з виглядом обличчя, яке враз стало бурячковим... Ми до чого зробили цей ліричний відступ? Тепер хлопи мають добру науку і ретельно нас зустрічають біля кладки через Дністер. Ніхто з них не сміє подумати щось лихе про свою жінку. Стопроцентна підстраховка гарантована. Розмова наша почалась про автобусну проблему, якій передує бездоріжжя. Її частково вирішили бо маршрут Самбір-Задністря-Бережниця- Кобло направили через Чукву, але нам від цього ні холодно, ні жарко. Виробляємо силу волі і вміння долати перешкоди. Спрацьовує інстинкт самозбереження. Правда , я недавно почала хвилюватись. Чула, що можуть бути позачергові вибори. Неодмінно потягнуться до нас кандидати різних рівнів і мастей, солодко приспівуватимуть. Так може нестати для мене нинішніх переваг села і запустять особовий транспорт. Тоді відпаде потреба у чоловічій варті , щоб "жеребці" не"полакомились" на котрусь . Торби доведеться доставляти на ринок з комфортом. А я як "їздила" одинадцятим номером, так і далі дотримуватимусь цієї традиції. Відпустку маю на "зелених жнивах". Чоловік спокійно спить , в мене виробилась алергія до того нині модного поняття, яке вчені нарекли сексом. Був випадок, коли один відважився на "комплімент" . Не розгубилася і відразу вхопила його за путало. Він подумав, що беру до писка,а я стиснула ці два кружельця-цимбали біля стержня щосили обома руками. Після цього його сподні на задниці вмить змокріли, очі побіліли,повітря набралось токсичної концентрації, що не дай боже іскри, гримуча суміж могла б вибухнути. Довелось приводити горе- залицяльника до тямки дністровою водичкою... Як бачите, відсутність автобуса має свої плюси і мінуси. Тому я і далі на "коні", даруйте, своїм "бугайчиком" контитуюсь і на "чуже" не претендую. Після упом"янутої оказії хлопи мене обходять десятою дорогою.Сусідки заздрять, а "бички" , щоб не ризикувати замельдувались через військовий комісаріат в зону АТО чи як нині модно говорити територіальну оборону. Того, що робив напад на мене не взяли- комісували і була на то причина.Самі знаєте яка. Ви читаєте, а я вже переймаюся з чим завтра піду на самбірський ринок? Принагідно погутарю про ратушні справи, афіші перегляну. Довідаюсь чи не з"явилась якась ваканція. Нинька ця тема стала найбільш популярною. Не виключено, що і сама замельдуюсь на тендер.Модними стало нинька це слово. Наразі ставлю крапку: юш Параню по коханю. Маршрут відомий: сільським прогоном на лавку, далі Самбір. Мою борзу ходу називають свинський трьоп, бо дрібочу ногами,як коза рогами. Чуть не забула оповісти про сусіда, якого в селі називають козячий аматор. Часто-густо любить собі підспівувати: | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | |
|
| |
