"Що не кажіть, а проводити якісь акції ЛГБТ в клерикальній католицькій Галичині – це однозначно нариватися на скандал. Тут навіть до ворожки не йти", - Юрій Винничук.

"В багатьох наших церквах правлять монахи з різних чернецьких орденів. Це не попи з довгими бородами і товстим пузом. Це зовсім інші люди. І, не побоююсь цього слова, здебільшого інтелектуали. Реакція монахів не могла бути іншою.

Що таке клерикальна Галичина? Це те саме, що клерикальна Польща, Іспанія або Ірландія. Тут є свої традиції, принципи і закони. Тому я не можу второпати, чому це дійство не провели деінде. Для мене це загадка.

Хоча спробувати її розгадати можна. Перше, що спадає на думку, те, що комусь саме на цьому й розходилося. Адже картинка, яку ми побачили, була на 100% передбачуваною. А понадто, як згадати усі погрози і застороги проти такої акції. Однак це організаторів не зупинило. Їх нестримно манив Львів.

Але замислимося: кому така картинка була найвигідніша? А кому була вигідна картинка з погромом банків? З паленням шин біля Верховної Ради. З побиттям редактора УТ свободівцями. Мало того, що побили, то ще й зняли відео. Але мало того, що зняли, то ще й виклали в інтернеті. А за лічені хвили цей захоплюючий тріллер вже демонструвало російське телебачення.

Комусь треба було, щоб Європа побачила Україну саме такою. І вона побачить. І дуже вчасно, бо ж гряде голосуванні в Нідерландах. Росію це питання дуже турбує і вона кинула усі сили на те, аби це голосування випало не на нашу користь.

Але те, що сталося, те сталося. Я геть не здивований. Мене натомість дивують наші чистоплюї зі Львова, які обзивають протестувальників тітушками, і з-поза меж Львова, які раптом почали волати, аж захлинаючись про цей поганий Львів. Вони, бачите, розчаровані. А були зачаровані? В чому це проявлялося? Я б хотів почитати пости розчарованих про колишні їхні зачарування Львовом.